Кевін ще якусь мить стояв мовчки, втупивши зосереджений погляд в подвір'я замку. Та насправді нічого не бачив. Все, як в тумані. А потім немовби отямився й відразу зблід. Нервово перебираючи пальцями, рушив до столу з канцелярським приладдям. Дістав лист пергаменту, макнув перо в чорнило і, старанно виводячи гострі літери по пергаменту, писав листа Анні. 

То благав, то пробачав, то звинувачував, немовби так хотів заспокоїтися. І коли вже лист був готовий, він несподівано його зіжмакав і жбурнув в горнило каміна. Нервово рукою скинув усе зі столу. Чорнило розбризкалося по підлозі, а пера розлетілися всюдибіч.