Челендж #першийпоцілунок

Вітаю, любі❤️

Вриваюсь і я у цей крутий челендж від Олесі.

Розказу про #першийпоцілунок у книзі "(не) одна під дощем".

Щоправда, там був не перший поцілунок, а одразу...ой, краще читайте самі:

Настрій сьогодні був говорити щиро, згадувати минуле та мріяти про майбутнє.
— Максе, — звернулась до нього я та почала свою щиру розмову. — Сьогодні останній день у нашому будинку на колесах та більше ми ніколи його не побачимо. А ще, є вірогідність, що й у нас завтра останній день. Невідомо, чи вийде перейти кордон, та чи лишимося ми взагалі цілими та живими. Розумієш? — хлопець сів на стілець навпроти мене та подивився прямісінько в мої зелені очі, зазираючи у душу, як вміє тільки він, а його нога випадково доторкнулась до моєї, подих перехопило, але я продовжила: — Чи страшно мені? Дуже! Але чи піду я далі? Однозначно! Я вірю у те, що у нас вийде перейти кордон, пройти через всю сусідню імперію та відшукати Острів Свободи, де ми зможемо вільно та щасливо жити. Там точно є сонце, — Макс слухав мовчки, лише іноді посміхався після моїх слів. — І розуміючи, що це остання наша мить у цьому фургоні, який став рідним домом, я хочу тобі про дещо сказати. Сподіваюсь, що це не остання можливість, але краще використати її та не ризикувати. Максе, — я опустила погляд та вирішила казати це так, бо дивлячись у його очі-океани, так і не наважусь ніколи сказати. — Я відганяла ці думки до останнього. Я забороняла собі навіть думати про це, але сьогодні я здалася. Зрозуміла, що немає сенсу тікати від цього, краще казати, так як є і хай буде, що буде. Краще скажу, ніж потім не буду мати такої можливості та жалкувати про це, — повисла недовга пауза, я наважилась, підняла очі та продовжила: — Максе, ти мені подобаєшся та я починаю закохуватися у тебе…
Він продовжував дивитися мені в очі, але, здається, він вже не просто заглядав у душу, як робив це раніше, а заходив всередину. Я проковтнула слину, боячись цієї довгої, не по часу, а по відчуттю, паузи. Він нахилився до мене, стаючи ближче. Його обличчя опинилося прямо перед моїм. Я вже не могла роздивитися очей Макса, але все ще бачила сіро-блакитний колір. Він видихнув гаряче повітря мені в обличчя. Я відчувала його аромат. Запах гелю для гоління врізався мені  у ніс. Він був манливим та збуджуючим. Моє дихання стало частіше, тому я почала вдихати ротом. Макс наблизився ще більше та його пухкі теплі вуста доторкнулися до моїх вуст. Я не стрималась під його напором поцілунку та відповіла взаємністю жадібно цілуючи такі жадані вуста. Його гаряча сильна рука прослизнула по моїй шиї та опинилась десь ззаду занурюючись у волосся, а друга лягла мені на талію притягуючи мене сильніше до себе. Мурахи пробіглися по всьому тілу, а ті самі метелики у животі знову ожили та запурхали своїми крилами. Тепло з’явилося унизу живота та почало розтікатися по усьому тілу.
Макс зробив крок вперед та я відкинулась назад на спину падаючи на м’яке ліжко. Він навис наді мною, подивився своїми сіро-блакитними очима, у яких світився вогник збудження, та знову прилинув до моїх вуст. Це були дуже солодкі поцілунки, які змушували усе всередині мене палати від задоволення. Він опустився нижче та почав цілувати мою шию жадібно впиваючись вустами у неї. Не стримавшись, я вигнулась, даючи йому можливість цілувати ще й ще. Не хотілося, щоб це закінчувалося. Його руки потягнулись до моєї сорочки та він обережно розстібнув ґудзики. Хлопець допоміг мені піднятися, та я швидко зняла з себе сорочку, щоб якомога швидше повернутися в його обійми. Я потягнулась до його футболки, він покірно підняв руки догори та вже за мить футболка впала на підлогу нашого будинку на колесах.
    Макс нахилився та повернувся назад до моєї шиї, але в цей раз поцілунки почали опускатися все нижче. Я вигиналась від задоволення, а тепло десь унизу живота бушувало....

А продовження читайте у 12-ій главі.