"ДИКИЙ КОРОЛЬ" - роман-фентезі про драконів, їх життя та кохання.

Розділ 31. Сьогодні о 20.00.

"У Родовий Храм Золотих Драконів Ліберсію батьки привели силою. Побачивши це, я стискаю щелепи від злості. Чим я, спадкоємний принц Королівства Диких Земель, не влаштовую цю дівку як наречений?? Тим часом батько дівчини підводить її до вівтаря, і жрець вимовляє слова обряду, який має з’єднати нас узами священного шлюбу.

Попри опір нареченої, надягаю їй на палець родову каблучку та із цікавістю чекаю на результат.

Чи переживаю я? Ні. Мені байдуже, чи приймуть Боги наші шлюбні клятви. Але каблучки шиплять, приростаючи до наших пальців, а моя, тепер уже дружина, непритомніє. Від щастя, напевно… Чудовий початок сімейного життя… А на що я ще міг розраховувати, практично купивши наречену своїм титулом?

Знизую плечима і вирушаю у велику трапезну, святкувати «радісну» подію.

– Дігане, – перед тим як вийти з Храму, звертаюся до друга, тепер уже офіційно начальника моєї особистої охорони. – Прослідкуй, будь ласка, за тим, щоб моя дружина не втекла і з’явилася на бенкет, щойно прийде до тями.

Діган шанобливо схиляє переді мною голову, але в очах друга я бачу погано прихований біль і здивування.

– Ти пропонуєш мені самому бігати навколо неї, приводячи до тями??? Для цього є спеціально навчені люди. Дігане, кожен має займатися своєю справою… – роздратовано пояснюю йому і йду геть, навіть не подивившись на дівчину, що лежить на підлозі. Надивлюся ще…"

Родовий Храм Золотих Драконів: