Челендж #перший_поцілунок

Всім привіт!

Ваша авторка знову занурилася у новий челендж від Олесі Глазунової  #перший_поцілунок і, як завжди, не змогла пройти повз цікаву можливість. Але потім, коли сіла і задумалася, зрозуміла, що мої герої, хоч і пережили чимало, але все ж не можуть похвалитися надзвичайними поцілунками. Усі вони були такими, як і я — романтичними, ніжними, з особливою енергетикою. Адже, хто ж не любить поцілунки, що залишають в серці теплий слід? І ось, з цієї нагоди, я вирішила поділитися кількома уривками з моїх книг, де ці моменти оживають.

Тож почнемо з фіктивного першого поцілунку, який мав бути зроблений для фото. З книги:

"ЗАКОХАЙ МЕНЕ В СЕБЕ"

— Мені здається, що ти покликала мене сюди для того, щоб зробити фото. Чи я неправильно зрозумів? — запитав Максим, змінюючи тему.

 

— Ой, зовсім забула! Зробимо фото з поцілунком — торкнемося губами одне до одного, і не більше. Потім поцілуємо одне одного в щоку, і цього буде достатньо.

 

Максим обережно доторкнувся своїми губами до моїх. Це було таке дивне і хвилююче — відчуття, яке я знала тільки з одного неприємного мені досвіду. Я не могла зрозуміти, що сталося з моїм тілом, мене швидко охопило тепле пекуче відчуття, а по шкірі пробігли приємні мурашки. Після того як ми зробили фото, я вирішила переглянути їх.

Другий поцілунок в з книги:

"ДОВІРА У ТВОЇХ ОБІЙМАХ"

— А якщо я зроблю ще один крок?

 

Я відчула як моє серце на секунду завмерло.

 

— Тоді я зроблю крок назустріч, — тихо сказав Михась, дивлячись прямо в її очі.

 

Я не відповіла, стараючись своїм поглядом сказати більше ніж словами. Його погляд став серйознішим, але водночас м’яким. Михась трохи нахилився до мене, ніби чекав мого дозволу. І я, не замислюючись, зробила те, чого раніше боялася. Просто закрила очі, і в наступну мить відчула його теплі губи на своїх. Ми поцілувалися. І цей поцілунок був таким ніжним, обережним, але водночас наповненим чимось справжнім. Михась не поспішав, наче хотів, щоб цей момент залишився в наших спогадах назавжди.

І заключний поцілунок з книги:

"НЕСПОДІВАНЕ КОХАННЯ"

Артем нахиляється до мене ще ближче, і я розумію, що не хочу, щоб цей момент закінчувався. Моя рука сама тягнеться до його плеча, наче він — магніт, який не дозволяє мені відволіктися. І ось, у ту мить, коли я відчуваю його дихання, наші губи нарешті зустрічаються.

 

Поцілунок повільний і м’який, але сповнений шалених емоцій, наче кожен рух точно на своєму місці. Я забуваю, де знаходжуся, хто я і що роблю, відчуваючи тільки тепло його тіла поряд і неймовірну близькість.

 

Коли ми відділяємося, повітря здається набагато важчим, а серце все ще не вгамовується від того, що щойно сталося. Він дивиться на мене з таким поглядом, який я не можу описати словами, але відчуваю кожною клітинкою.

 

— Це був… — починаю я, але він тихо усміхається, накриваючи мої губи своїми пальцями.

 

— Той самий другий погляд, — каже Артем, його усмішка стає ще більш загадковою. — І я точно не збираюся зупинятися на досягнутому.

Дякую вам за увагу! А в коментарях можете поділитися, який поцілунок сподобався вам найбільше. Всім гарного вечора ❤️☺️.

Ваша Вікторія Вецька ❤️