Доброї ночі, солоденькі!

Вітаю Вас усіх з Днем Святого Валентина! Кохання Вам та пристрасті! Любові Вам та поваги!

Приєднуюсь до челенджу колежки-драконознавця Олесі Глазунової та розкриваю Вам перший поцілунок моєї солодкої Ді в книзі "Провалля"!!!

​– Ти не уявляєш, як ти мене злякав, – прошепотіла Діана, міцно обіймаючи хлопця, – я була впевнена, що ти монстр, – вона тихо засміялась, – тільки не кажи про це Арсенію.

​Притулившись до Вʼячеслава, Діана намагалась заспокоїтись. Важкі короткі вдихи почали сповільнюватись. Кров, що відійшла від обличчя, повернулась. Дівчина відчула, що щоки почали палати. В цей момент зрозуміла, що мертвою хваткою тримає новенького. Стало соромно, але відпускати не хотілось.

​Закрила очі та відчула приємний аромат. Вона постійно хотіла торкнутись хлопця, але зараз вона відверто вчепилась в нього. Відчула, що втрачає контроль над собою. Чи то від переляку, чи то від тепла, що йшло від Вʼячеслава. Підняла очі та натрапила на погляд, наче сірий глибокий океан.

​Його вуста. Ледь пухкі, не ідеальний контур. Напіввідкриті. Невпевнено піддалась вперед, не розуміючи свого пориву. Новенький відповів тим самим, торкнувшись губ Діани. Вони вмить злились в одне ціле, цілуючи один одного. Повільно, пристрасно, без тями.
 

Ваш Євгеній Щульженко.. Ваше Провалля!!!