Так! Так! Саме нахабну і віроломну зраду... Чи існують ще такі чоловікі в світі, взагалі? І якщо пробачить? То чому?

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

Кликабельно!

Аннотація:

Вона, він і таємниця, яку не приховати.
У тебе все під контролем? Можливо, колись було. А зараз — ні! Чоловік, який за звичкою надягає
тобі домашні тапочки, раптом вирішує нагадати про своє існування, а ти з його педантичністю давно миришся тільки заради... власного спокою. Усе б нічого, але є один "маленький" нюанс — Макс. Він не чоловік, але такий чоловік, від якого важко відірвати погляд. І як бути, коли твоє "подвійне життя" починає давати тріщини?
Молодість, пристрасть, помилки. Чи є місце для справжніх почуттів у цьому заплутаному любовному трикутнику? А може, усе це тільки про одне — як знайти себе у світі, де навіть кава ранок починає краще, ніж твій чоловік.

                                                                     ✨✨✨

Уривок:

А я? Я не можу знайти собі місця. В хаті безлад, як і в моїй голові. Порожні коробки з-під цукерок валяються на підлозі, поруч крихти від халви. Вся кухня ніби стала притулком для моєї депресії: чашки з недопитою кавою, залишки солодощів, які я ж сама собі купувала, думаючи, що це якось заповнить порожнечу. Але ні, не заповнило.

Я забила на тренування. Спочатку пропустила одне, бо не було настрою. Потім друге, бо «ну який сенс?» А тепер просто не можу змусити себе встати з ліжка. Дзвінки від колег ігнорую. Роботу занедбала. Спочатку відкладала зустрічі, потім зовсім перестала виходити на зв’язок із клієнтами.

Я чекаю на нього. Чекаю, що ось-ось він напише, прийде, обійме і скаже, що все добре. Що він нарешті поговорив зі своєю дружиною, розставив крапки над «і», що тепер ми разом. Але цього не відбувається. Він мовчить.