Мирослава:

Я мала б спати. Але замість цього сиділа над мемуарами, доводячи їх до бездоганності. Король не пробачить мені помилок, тому кожне слово мало бути вивіреним, кожна фраза – ідеальною. Ще один абзац, ще одна правка, ще один ковток гіркого повітря, поки свічки догоряли, а ніч невблаганно тікала.

Нокс не прийшов.

Я не хотіла про це думати, але не могла ігнорувати цей факт. Його обіцянка висіла в повітрі примарним шепотом: "Я повернуся". Та світанок настав, а його не було.

Нова глава "Перекладачка між світами: замкові війни" вже чекає на вас зі своїми загадками та інтригами)))

P.S. Мені вже самій стає цікаво, коли це все скінчиться, але ця історія просто не дає себе завершити, роблячи нові повороти. Такі, які навіть я сама не очікувала ;-)