Харизма чи статус? Що насправді цінується більше в цьому дволикому світі? А як щодо походження? Магнетизм особистості чи визнання й авторитет? Ми з вами уже спілкувалися на цю тему. Пригадуєте? Чого варта харизма без статусу? Справжня сила, звичайно, у поєднанні. Харизма без статусу – це іскра, яка може згаснути. Статус без харизми – це трон без короля. Але для мене харизма завжди була, є і буде на першому місці. Магнетизм особистості, інтелект, енергетика, глибина погляду та проникливий розум і такт! Я знаю, я дуже вимоглива... і до себе також. Але по-іншому не цікаво мені, соррі! Напевне, саме тому всі мої герої такі харизматичні й привабливі, хоч і не ідеальні та роблять свої болісні помилки... Та чи потрібен вам ідеал? Мені НІ! А що, з цього приводу, думаєте ви? Тож далі складна розмова Анни й Кевіна. Вона вимоглива, а він кається у гріхах...
– Що ж, тепер у тебе немає вибору, Кевіне чи Лукасе? – тихо мовила Анна холодно, – ти маєш пояснити мені все.
– Анно, маю зізнатися: у мене подвійне ім'я... Кевін-Лукас. Ти можеш називати мене так, як тобі хочеться. Та поза сім'єю мене звуть Кевін. Ось так от. Так уже повелося. Я хотів зробити це раніше, – з болем у голосі почав він. – Але ти уникала мене.
– Отже, Кевін... – здивовано пробурмотіла під ніс. – Уникала? Чи, можливо, не хотіла більше терпіти твоє мовчання? Навіщо ти так довго приховував правду, Кевіне? Чому мені її мали показати сторонні, не ти? – голос Анни вмить затремтів, але Кевін впевнено пригорнув її до себе, лагідно торкаючись долонею щоки, а щирим поглядом залип в її сіро-волошкових очах.
– Я не збирався брехати, Анно! Я боявся втратити тебе, якщо розкажу все.
Вона засміялася. А на душі було так гірко:
– І ти справді вважаєш, що я пробачу твою нещирість тільки через те, що ти боявся?
Однозначно - харизма! Ідеал, як те, до чого варто прагнути - ТАК! Для особистісного зростання. Але поруч має бути людина справжня, з недоліками, які варто прийняти, якшо між вами кохання!
Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше
Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,
Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу
— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОднозначно - харизма! Ідеал, як те, до чого варто прагнути - ТАК! Для особистісного зростання. Але поруч має бути людина справжня, з недоліками, які варто прийняти, якшо між вами кохання!
Болеслав Боні, Саме так!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати