Добрий вечір, шановне товариство! (це для того, аби вже одразу налаштувалися на потрібну хвилю)

Ваша Фата Моргана тільки-тільки звільнилася з ведмежих обіймів підготовки до національного мульпредметного тесту. З учорашнього вечора особливо нічого нового не сталося, а тому перейдемо одразу до справи!

Ремарочка: *напівпошепки* будь я на вашому місці, уже б прогортала цей блог, недочитуючи ці довжелезні нудні речення до кінця, аби лише швидше побачити улюблених персів.

Але я по життю страшенна зануда, а тому вам теж доведеться трохи постраждати від цього, та почитати ще трішки тексту.

(мила усмішечка - чи посмішечка? хм...)

Тож, над створенням візуального вигляду кожного персонажа я почала працювати ще на початковому етапі написання книги, тобто тоді, коли лише розпланувався список персонажів. Перед самим написанням, я детально розклала всі персони по поличках, визначила роль кожного. Ну і звісно ж завчасно пропрацювала зовнішність, щоб пізніше не повертатися до неї у самому тексті та думати годинами якого кольору у кого очі чи густота брів (брови містера Шалфея, які під час редагування попередніх розділів мали буквально усі відтінки від білого до чорного, просто ввічливо промовчать зараз).

Для створення портретів персонажів я користувала популярною платформою, з якої і надав фото нижче. Можливо, хтось здогадається за оформленням, а якщо ж ні, то я з радістю поділюсь у коментарях (не впевнена, що на просторах Букнету варто рекламувати інші додатки, тому поки промовчу).

Для створення ж імпровізованих фан-артів (так-так, я не маю грошей на справжнього художника, ха-ха) я використовувала функції штучного інтелекту від популярного виробника офісних програм. До речі, доки шукала вам найцікавіші екземплярчики, познаходила купу милих зображень, які (як тільки вашій феї стукне 18 років) розлетяться Пінтерестом зі швидкістю світла, це я вам гарантую.

Ну що ж, більше не бачу сенсу тягнути Тридея... ой, ну тобто кота за хвіст, і пропоную нарешті перейти до найприємнішої частини!

Ну а почнемо ми, зрозуміла справа, з головних героїв "Товариства Елементорів"!

Тож, до вашої уваги наша "золота трійка" тільки зі всесвіту тикодінів: Моллі Крістін Шор, Мія Ейвері Шор та Вільям Едмонд Дрегорі (у інших колах відомий як Шалфей)

А ось тут у мене виник "прокол". Не повірите, але Санька, перекопавши всі можливі варіанти генераторів картинок за допомогою ШІ не знайшла жодного, який би погодився створити портрет Вільяма ЗІ ШРАМОМ, чорт забирай! Знаю, що ви зараз засмучені так само. як і я, адже це просто неподобство. Ні мій талант майже вдалого художника (я до цього малювала лише пейзажі, дрібні скетчі та серію риби в човні, у інвалідному візку, на милицях та у рятувальному крузі), ні фотошоп, ані жодне інше диво сучасного людства не допомогло мені втілити в реальність неповторного містера Шалфея.

Ремарка: але погодьтесь, це лише підтвердження того, що Вілл надто ідеальний для нашого світу. А тому може існувати тільки у нашій уяви, ех...

Далі у нас більше другорядні, але аж ніяк не менш варті уваги та вашої любові герої. Вони до легендарної трійці, на жаль, не ввійшли, проте зробили незабутнім та неймовірно цікавим другий план сюжету та самої історії.

І це у нас неповторні двійнята напівкровки Міка та Кода Роноу. І Лоуренс... йой, ні! Він же терпіти не може повну версію свого імені! І наша солоденька булочка з коричею Ларрі Гібссон.

*Ларрі також носить суперські окуляри. До речі, колись мені сказали, що вперше чують про рудого хлопця з азійським розрізом очей. Але це ж всесвіт Елементорів. Тут трапляється все що завгодно. Навіть матері убивають власних дітей. Упс! Спойлер! Мовчу-мовчу...

Ну і на останок, аби ви просто повмирали від зворушення і засинали з усмішкою на губах, я просто зобов'язана показати вам ще кілька імпровізаних фан-артів уже з іншої платформи.

Попередження: зараз ваше серденько буде повільно танути.

Гадаю, усіх впізнати зміг і той, хто вже почав читати другу частину першого тому (уже є такі, мені все видно), і ті, хто ще не закінчив читання першої, і навіть той, хто лише почав занурення у цю чудернацьку, місцями кумедну, небезпечу, але до сліз вражаючу своїми моментами та до затриманого дихання поворотами історії.

Ну а на цьому у мене все. Змушена прощатися з вами. Ну і обов'язково закликати до прочитання. Усіх, хто вже читає, хто ще не починав. Чекатиму на ваші відгуки.

Лишайтесь у мене. Тут весело. Утім, господарка сторінки не завжди на місці. Але то справа виправима.

Тож, добра вам, букнетівці. Підтримуймо один одного. Працюємо на ім'я української сучасної літератури!

Натхнення та спокійної ночі!

Ремарочка: а ще шалено креативних муз цієї ночі тим, хто, як і я, збирається зануритись в роботу по самі ельфійські вуха!