Привіт-привіт друзям та колегам!

Так-так, вам не здається! Це не марення та не галюцинації! А сама Фата Моргана потрапила вам в око і щиро рада розповісти пречудову новину!

Але перед цим, вже за традицією, що вкорінилася за останні кілька блогів, - вибачення. Ваша фея вчергове перепрошує за такі вкрай рідкі візити. Сподіваюся на ваше розуміння. Адже я переконана у вашій підтримці. Уся моя робота вартує того, аби дарувати її вам!

То-о-ож, почнімо наш перфоманс!

Нарешті після такого довгого очікування та безсонних ночей (це вже про мене, мої вибачення, ха-ха) я з гордістю можу оголосити про вихід на сторінки Букнету другої частини першого тому "Товариства Елементорів"!

Ремарочка: нагадую, сюжет у попередній частині обірвався на найцікавішому, а тому закликаю усіх поціновувачів Моллі та її шаленої компанії, яку наш любий Вільям Шалфей звик галантно звати "товариством", повернутися до улюбленої історії уже завтра! Саме так, уже цього четверга, за старою традицією, о 8.00 стане доступним до прочитання "Розділ 22. Бджола на пам'ять"!

Ну а поки у вас перехопило подих від заспойлериної назви першого розділу другої частини, хочу запропонувати вам ще й оцінити обкладинку. Знаю, це ще не другий том, аби змінювати вигляд книги настільки кардинально, але, повірте, для двох майбутніх частин другого тому знайдуться нові персонажі, які стануть новими обличчями історії. Але про це точно не сьогодні.

Тож, до вашої уваги, витвір мистецтва над яким Санька трудилася довго, але НЕ нудно!

Ану хто вже упізнав цього красеня? Можете бути впевнені, у другій частині першого тому про Кривавий Діамант він зіграє неабияку роль і розкрутить сюжет у супер-цікавому та головне - неочікуваному напрямку!

Ага, що? Вдалося мені нагріти вашу цікавість? Ну то чекати лишилося зовсім не довго!

Але якщо ви подумали, що серед прикормки для фанів "Елементорів" це й усе, то ви ПОМИЛИЛИСЬ!

Фата Моргана не буде Фатою Морганою, якщо не привідкриє вам шматочок наступного розділу, а тому, насолоджуйтесь, та успіхів зрозуміти хоч щось (хитре підморгування).

— Але ж... – спробував було ще раз Вілл, та Моллі випередила його:

— Не обговорюється. 

— Мама з татом сваряться. – ледь чутно прошепотіла Міка до Мії. Та лише зітхнула, і не дивуючись палкості сестри, яка змогла вивести на спір навіть Вільяма, як здавалося, найспокійнішого серед них. Кода лише підібгав повні губи, явно образившись, що ніхто не переймається його німотою, та протяжно зітхнув, махнувши на компанію рукою та зручніше влаштовуючись в кріслі.

А Вілл, схоже, і не збирався приймати всерйоз рішення Моллі. Хлопець лишався на диво врівноваженим, що робило Моллі на його фоні шалено тріскучим вогником сірника, проте лінія його щелеп ставала все гострішою від прихованої напруги.

— Ти поводиш себе нерозумно. – не піднімаючи голосу, процідив Вільям. Так зазвичай шиплять роздратовні матері на своїх дітей, які все ніяк не вгамуються. Мати теж так шипіла на Моллі в дитинстві. Дівчина з силою стисла губи, відчуваючи як розчервонілися щоки. Вона терпіти не могла, коли з нею розмовляли подібним тоном. 

— Моєї впертості вистачить, щоб провернути це.

— Проте мудрості, щоб кинути цю затію — ні. – похмуро відповів він.

Моллі заледве проковтнула тугий клубок образи, від якого тремтіло підборіддя. Й, все так само не відводячи погляду, різко кинула:

— Тоді вважай, що я дурепа. 

Вирішивши, що останнє слово має залишитись за нею, вона мовчки попрямувала до дівочої кімнати. Напів сліпого погляду, що пропікав їй спину аж допоки Моллі не грюкнула дверима, вона воліла не помічати.

От і все. Тепер точно все. На сьогодні.

*гоготіння найхитрішої дівки у світі лунає десь на фоні*

Завтра на вас чекає те, що Фата Моргана як автор, що оголошує про вихід нової історії мала зробити вже давно. А саме... Створити візуалізацію своїх персонажів.

На жаль і на якесь превелике диво, Санька позбавила своїх "Елементорів" подібного допису у блозі, але як відповідальна та зацікавлена у потішенні своєї авдиторії, буде виправлятися.

Але про це завтра. Розкажу трішки більше про те, як, де та коли створювалися візуали усіх, хто потрапив у світ драконів, магії стихій, тикодінів, перевертнів, забутих та Тайхо-Антікського континенту.

На цьому я прощаюся з вами. Та бажаю терпіння дочекатися завтрашньої прем'єри довгоочіканого продовження.

Ну а на закінчення хочеться вставити цитату Миколи Зерова, на яку я, до речі, натрапила випадково, виконуючи тести з української мови. Вперше пробігши нею очима, одразу ж подумала про себе, про вас, про наш дивовижний Букнет. А тому негайно ділюся з вами! 

Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино...

Усім гарного вечора та до зустрічі завтра на вкладці "Товариство Елементорів. Том 1. Частина ІІ" та у коментарях під завтрашнім блогом з візуалізаціями.