Монолог про редагування книги

Вітаю, любі❤️

Кожну главу, яку я виклала до книги "(не) одна під дощем" я редагувала у три етапи: редагування після написання, прогон через languagetool, вичитування моєї мами✨ (не передати словами, як я їй вдячна за допомогу та підтримку❤️)

Зараз, коли книга вже завершена, я перейшла до другого кругу редагування. На здивування помилок не так вже й багато. Щось переписати, поки що не хочется, мені все подобається.

Але знаєте, що здивувало мене більше усього?

Я терпіти не могла сідати та редагувати. Ну типо усе, камон, я написала, досить, який ще редагувати.

Але зараз я прям кайфую від редагування.

По-перше, вже пройшло багато часу з моменту старту книги і через це я наче читаю чиюсь книгу, а не свою. І вона така цікава, так затягує, так відгукується. І десь всередині солодке очікування "що буде на наступній сторінці". Я дуже задоволена собою.

По-друге, мені подобається знаходити моменти, які я пропустила під час першого редагування.

По-третє, я в захваті від того, як її написала. На цій книзі я добряча набила скіл з написання книг і думала, що на початку слабенько. Але зараз, коли я редагую початок, я просто в захваті від того, як добре, на мою думку, написано.

Я копіюю цікаві фрази з книги, які сама ж написала та забула з часом. Зберігаю їх в окремому файлі, щоб викристовувати у своїх відео для інсти (angelina.alx), ютубу та тіктоку.

Я вже встигла відредагувати за сьогодні 1,2 та 3 глави, а також пролог декілька днів назад. І так, вони вже оновлені у книзі.

А ще моя подруга випадково стала бетарідеркою і вказала мені на моменти, які потребують редагування. І я дуже вдячна їй за це.

Чи знайдете ви помилки після цього редагування? Звичайно! Моя уважність не дасть можливості помітити все. Але і я не редакторка, а письменниця. Мої думки несуться безмежно швидким потоком, а руки, очі та вуста не встигають за ними.

Я зараз проходжу другий і такий неймовірно цікавий етап один на один зі своєю книгою "(не) одна під дощем" Ангеліни Александренко.

Дякую собі за таку можливість.

Дякую всім за підтримку! 
Я зроблю максимум зусиль і трохи більше для того, щоб книга "(не) одна під дощем" Ангеліни Александренко стояла на ваших поличках вже дуже скоро.

А поки що, читайте її, бо я не знаю, як довго я її тут протримаю.

P.S. Мене просто розриває натхнення із середини, тож постараюсь якомога швидше закінчити редагування та перейти до історій "Гаряча лінія "Сповідь"" та, можливо, до новой книги.

Усім любові до себе та натхнення✨

Ваша Ангеліна Александренко