Монолог про редагування книги

Вітаю, любі❤️

 

Кожну главу, яку я виклала до книги "(не) одна під дощем" я редагувала у три етапи: редагування після написання, прогон через languagetool, вичитування моєї мами✨ (не передати словами, як я їй вдячна за допомогу та підтримку❤️)

 

Зараз, коли книга вже завершена, я перейшла до другого кругу редагування. На здивування помилок не так вже й багато. Щось переписати, поки що не хочется, мені все подобається.

 

Але знаєте, що здивувало мене більше усього?

Я терпіти не могла сідати та редагувати. Ну типо усе, камон, я написала, досить, який ще редагувати.

Але зараз я прям кайфую від редагування.

По-перше, вже пройшло багато часу з моменту старту книги і через це я наче читаю чиюсь книгу, а не свою. І вона така цікава, так затягує, так відгукується. І десь всередині солодке очікування "що буде на наступній сторінці". Я дуже задоволена собою.

По-друге, мені подобається знаходити моменти, які я пропустила під час першого редагування.

По-третє, я в захваті від того, як її написала. На цій книзі я добряча набила скіл з написання книг і думала, що на початку слабенько. Але зараз, коли я редагую початок, я просто в захваті від того, як добре, на мою думку, написано.

Я копіюю цікаві фрази з книги, які сама ж написала та забула з часом. Зберігаю їх в окремому файлі, щоб викристовувати у своїх відео для інсти (angelina.alx), ютубу та тіктоку.

 

Я вже встигла відредагувати за сьогодні 1,2 та 3 глави, а також пролог декілька днів назад. І так, вони вже оновлені у книзі.


А ще моя подруга випадково стала бетарідеркою і вказала мені на моменти, які потребують редагування. І я дуже вдячна їй за це.

Чи знайдете ви помилки після цього редагування? Звичайно! Моя уважність не дасть можливості помітити все. Але і я не редакторка, а письменниця. Мої думки несуться безмежно швидким потоком, а руки, очі та вуста не встигають за ними.

 

Я зараз проходжу другий і такий неймовірно цікавий етап один на один зі своєю книгою "(не) одна під дощем" Ангеліни Александренко.

Дякую собі за таку можливість.

Дякую всім за підтримку! 
Я зроблю максимум зусиль і трохи більше для того, щоб книга "(не) одна під дощем" Ангеліни Александренко стояла на ваших поличках вже дуже скоро.

А поки що, читайте її, бо я не знаю, як довго я її тут протримаю.

 

P.S. Мене просто розриває натхнення із середини, тож постараюсь якомога швидше закінчити редагування та перейти до історій "Гаряча лінія "Сповідь"" та, можливо, до новой книги.

 

Усім любові до себе та натхнення✨

Ваша Ангеліна Александренко 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Ранцева
05.02.2025, 14:01:39

Бажаю тобі, щоб твоя книга стала номвнантом премії "Своя полиця" у 2026 році ❤️

Олена Ранцева, Безмежно дякую❤️❤️❤️

avatar
Ханна Трунова
04.02.2025, 22:27:22

А ти спробуй ввімкнути критика на повну =XD Тоді редагування не буде таким приємним...)

Показати 3 відповіді

Ханна Трунова, Мені все подобається, що я написала) я виключно дивлюсь помилки, які пропустила) і мрію віддати колись професійному редактору, щоб зробити повністю цукерочку із книги)

Вітаю ❤️❤️❤️ Ви молодці, я навіть заздрю вам. Мені завжди, щось не подобається і не вистачає в моїй книзі. Хочеться більше, хочеться не так, а по іншому. І тому постійно редагую і редагую. Бажаю вам Успіхів))

Світлана Романюк, Дуже дякую❤️❤️❤️ раніше критикувала себе за все, потім багато років роботи над собою, навчилась себе хвалити і стало легше)))

avatar
Марко Кейк
04.02.2025, 22:40:43

натхнення! воно потрібно, хоч дехто каже навпаки

Марко Кейк, О так))

avatar
Вікторія Токар
04.02.2025, 22:48:40

Знайомо) Дуже схожі відчуття мала з першим романом кілька років тому. Крутяцький період, коли ти пишаєшся тим, що нарешті змогла зробити це і ще не пробудився внутрішній "тошнотик", який докопується ледь не до кожного слова)))

Вікторія Токар, Раніше я любила покритикувати себе, потім багато років роботи надо собою і стало легше з цим)))

Інші блоги
Важливо!
Друзі, вибачте за пропущені дні без нових розділів до "Небезпечних чоловіків для чужинки"❤️ Дякую всім, хто чекає на продовження і залишається зі мною та героями цієї історії. Щоб надолужити пропущене, сьогодні
Дісталося жеребцям! Бо заслужили...
Ніколи ще не бачив, щоб такий простий звук справляв ефект розірваної бомби. Можна вже сміливо мій лайфхак брати на озброєння армій НАТО. Рухи та стогони на ліжку миттєво припиняються, і лунає переляканий голос Лідії: —
Нічого собі... Сама від них в шоці...
Ось і все… — Непогане вийшло прощання… — хрипко кажу, підводячись і поправляючи одяг. — Сподіваюся, я був не гіршим за Дмитріуса, — додаю з гіркотою, намагаючись не дивитися на таке бажане тіло дівчини. Тепер
Рабиня та володар
Як ви ставитеся до кохання, яке оживає з темряви? Коли два морально сірих персонажів плекають почуття любові й ненависті одночасно? Кріпачка Софія Шандра вирішила спокусити польського пана, щоб покращити власне становище.
✨️❤️знижка на спекотний дарк роман — без гальм❤️✨️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на спекотний дарк роман Залежність Ворона❤️ Якщо ви любите владних кримінальних босів із добре підвішеним (в усіх сенсах) язиком, ласкаво прошу до книги) До речі, вона
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше