Друзі, сьогодні відкрито передплату на мою книгу  "Чужа наречена"!

Мої батьки хочуть, щоб я вийшла заміж за сина їхніх друзів. Після повернення з-за кордону, де навчалася, я ближче знайомлюсь з майбутнім нареченим. Але заборонені почуття до його друга не дають мені спокою...

— Я, до речі, можу покатати, мотик в мене все ще є. Ну, це вже інша модель, але їздити на ньому я полюбляю. До речі, ми з моїм другом інколи і міні-перегони містом влаштовуємо.
Цієї миті ми почули дзвінок домофону.
— Певно, це він. Ходімо відчинимо.
— Ходімо, — погодилась я і пішла за ним до дверей.
Коли Ян відчинив, і його друг увійшов до передпокою, я приготувалася привітатись із ним, і раптом слова застрягли в моєму горлі. Я його впізнала і, судячи з його виразу обличчя, він мене теж упізнав…

Продовження - щодня о 19.00! 

Уривок для вас:

Я впізнав її одразу. Дівчинка, яка пробила шину при розвороті, це ж якою неуважною треба бути, щоб пропороти колесо бордюром?

Красива, ще тоді я зауважив, що вона дуже красива. Але такі от красуні часто зовсім порожні. З ними нудно. Та і вік в неї певно до двадцяти. А мене малолітки не цікавлять, від таких одні проблеми. А мені зараз не потрібні зовсім ніякі проблеми. 

Аня психувала тоді, що я запізнився. Але психувала б ще більше, якби дізналась, що я тоді розлігся в костюмі прямо на землі, щоб поміняти кляте колесо. Але номер її я тоді не взяв, тож це не вважається "зрадою". А дивитись на красиве ніхто не заборонить. 

Все це пронеслось в голові буквально миттєво.

Я думав, як краще "подати" цю інформацію, і чи варто взагалі подавати її Яну. Він мені вже розповідав про свою "наречену, яка скоро приїде з-за кордону", від якої він просто в захваті. 

Може, краще промовчати. Хоча, з іншого боку, між нами нічого такого не було. Я навіть номер її не запитав, тож все має бути нормально. 

— Привіт, я Артем, дуже приємно, — я вирішив сам задати тон, показати, що нам краще грати повних незнайомців, ні до чого Яну зайві переживання. 

— Привіт, мені теж дуже приємно, — відповіла Ліка. Я знав її імʼя, вона вже казала мені.

 — Ліко, це Артем, мій друг, — взяв ініціативу в свої руки Ян. — Артеме, це моя наречена Анжеліка. 

 — Можна просто Ліка, — сказала вона, поглянувши на мене величезними сірими очима. 

Лялька. Вона виглядала просто як красива і дурна лялька. Чомусь я відчув легке роздратування від того, що вона "захомутала" мого друга. Він казав, що вона прийомна дочка друзів його батьків. Жебрачка з притулку, певно, їй хочеться його грошей. А сама натомість фліртує з чоловіками на дорозі… Як зі мною...

Додавайте книгу "Чужа наречена" до бібліотеки та підписуйтесь на мій профіль, щоб не пропустити найцікавішого! Купуйте книгу сьогодні за мінімальною ціною ( бо скоро вона зросте) та підтримуйте авторку!

Для нових читачів діє програма лояльності! Придбавши будь-яку мою книгу за повною вартістю. ви отримаєте знижку -25% на всі інші книги!

0 коментарів