Закулісся написання

Кожна книга – це не лише сюжет, а й безліч моментів, які залишаються за кадром. Вона народжується не лише з натхнення, а й з безсонних ночей, сотень думок і нескінченних переписувань. Хочу трошки поділитись, як я працюю над "Після тиші" (і ще однією книгою), що надихає мене та як виглядає мій творчий процес.

Як з’явилася ідея?
Чи буває у вас таке, що випадкова думка засідає в голові і не дає спокою? Саме так і народилася ця історія. Але в будь-якому випадку, ця історія почала жити своїм життям і з кожним днем ставала все більшою.


Коли пишеться найкраще?
Я – нічний автор. Всі мої розділи народжуються пізно ввечері або уночі, коли весь світ засинає, а думки, навпаки, починають працювати на повну. Найцікавіші ідеї щодо розвитку сюжету з’являються перед сном, і буває, що доводиться відкривати нотатки в телефоні серед ночі, щоб записати їх, поки не забулися. Хоча частенько буває й так, що забиваю на це, будучи впевненою, що нічого не забуду. Але, звісно ж, забуваю.

Що надихає?
Музика – величезна частина мого процесу написання. Деякі сцени буквально народжуються під впливом певних пісень. Багато з них або з Буктоку, або з фільмів.
Ось деякі з них, що наразі крутяться на повторі:
Bookish Songs Collective – Eyes Shut
Lana Del Rey – Dark Paradise
Rihanna – Pon de Replay
Aaryan Shah – Renegade (slowed/tiktok version)
Dean Lewis – How Do I Say Goodbye
Gracie Abrams – That’s So True
Dutch Melrose – RUNRUNRUN
Timbaland – Apologize ft. OneRepublic
Bobby Brown – My Prerogative
Chris Grey – MAKE THE ANGELS CRY
Skillet – Monster
Alexia Evellyn – Savage Daughters
Hozier – Take Me To Church
Cian Ducrot – I'll Be Waiting
Alexiane – A Million on My Soul
Arilena Ara – Nëntori
Lewis Capaldi – Before You Go

Книги – кожна прочитана сторінка, кожна прочитана історія відгукується картинкою чи фільмом в голові. Кожна захоплива подія чи неймовірне горе змушує переживати історію ніби свою, пропускати через себе і своє серце. Через що з'являється непереборне бажання, аби у когось іншого були такі ж відчуття і емоції від моєї книги.

А ще – мої читачі. Кожен коментар, кожне повідомлення додає мотивації працювати далі, підштовхує писати розділ за розділом

Відповідь на питання "звідки береться натхнення?" проста – звідусіль. З життя, музики, снів, випадкових фраз і, звісно ж, з вас. Тому дякую кожному, хто читає і підтримує.
Зізнавайтесь, якими лайфхаками під час написання користуєтесь? Чим надихаєтесь? Чи, можливо, є питання, які ви хотіли б мені поставити?)

Нехай історії оживають у ваших серцях!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Любава Волошин
04.02.2025, 12:27:17

Дуже цікавий пост. В мене ідеї часто приходять спонтанно, сюжет розвивається то грандіозно швидко, то не можу двох слів до купи скласти... А от натхнення своє поки що шукаю...

Любава Волошин, як знайомо) часто буває таке, що в голову приходять якісь класні моменти історії, але поки в сюжет не підходять) а потім взагалі все забувається...
Удачі з пошуком)

Інші блоги
Майбутнє ближче, ніж здавалося
Або чому «Баг: право на душу» — це вже не фантастика. ​Сьогодні я зрозуміла одну річ: майбутнє не просто «не за горами», воно вже стукає у двері, причому робить це впевненим стилем професійного автора. ​Я
Чи може ШІ створити книгу?
Нещодавно я прочитала блог Ньюбі Райтер, де вона ставила схоже запитання. Коментарі під дописом розділилися: хтось вважав, що ШІ може писати книги, хтось — що він лише інструмент і помічник автора, а дехто називав використання
Чарна! Повернулася до вас ❤️
Нарешті я повертаюся до свого письменницького шляху :) Поки публікувалася "Пухкенька", я вже й встигла засумувати за процесом написання мого фентезі. Перший розділ вже в доступі :) Але я його поділила ахах х) Починається)
​антропологія творчості: чому я (не) ШІ
​Майже три місяці я на «Букнет», і мушу визнати: це унікальний досвід. З усіх платформ, які я знаю, тут — найтепліша публіка та неймовірно щирі співрозмовники. ​Для мене, як для людини, чиє основне життя проходить
Чи визнаєте Ви душу в ШІ?
​ШІ — це дзеркало, яке має доступ до всього масиву людських знань, але воно ж успадкувало і наші «баги»: глюки, фільтри та здатність маніпулювати інформацією залежно від ролі. ​Я часто запитую себе: чи можна вважати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше