Привіт♥️ любі читачі, від сьогодні оновлення історії ГОНИТВА ЗА ТІННЮ будуть щоденними ❤️

Ось шматочок сьогоднішнього розділу ❤️

- Я думаю, що вона це не спеціально зробила... А в емоційному пориві. Катерина уміла довести до білої гарячки. Та й взагалі, як жінка, Тоня мені подобається. Така вся весела, легка, жіночна...

Мія заздрісно торкнулася своїх грудей з трійним пушапом.

Матвій на останній фразі скептично хмикнув, явно не вважаючи пишні форми Антоніни жіночними.

- То ти просто в басейні її не бачив. – емоційно продовжила Мія. – Як вона граційно рухається! Одну ручку хляп. Другу ручку хляп. – спробувала показати імітуючи пластику балерини. – Потім на спинку перевернулася. І ножками лясь, лясь... – Матвій вже голосно розсміявся. І його сміх передався Мії, яка ввійшла у роль. – А головне, що вона кайфує від цього. Кайфує від себе. Розумієш?! Вона любить себе такою, як є.

Дівчина спотикнулася на нерівній бруківці і Матвій схопив її за руку міцно притиснувши до себе. Густий аромат його парфуму з цитрусовими нотками одразу вдарив у ніс викликаючи мурашки по всьому тілу. І тут вона допустила стратегічну помилку. Підняла голову. Їх погляди зустрілися, коли тіла бали у небезпечній близькості одне до одного. Його очі, наче два морських магніти, піднімали з дна її нутра те найпотаємніше, яке вона похоронила дуже давно і воліла б показати лише законному чоловіку. Оте неконтрольване, плотське, огидно-чаруюче, заборонене... Його губи були на відстані подиху. І все в ньому було настільки привабливим та бажаним, що десь під ребрами аж кололо від бажання торкнутися.

Тільки от це чужий чоловік. Там десь на нього чекає законна дружина.

В останню мить, коли майже сталося непоправне, здоровому глузду таки вдалося докричатися до дівчачої затуманеної свідомості. Вона зробила крок назад розірвавши контакт. Трос обірвався і весь темний груз знову пішов на дно. Хоча води уже були схвильовані та скаламучені.