Що може змусити владного та впливового чоловіка...


Що може змусити владного та впливового чоловіка повністю перекроїти його наміри? А заразом змінити пріоритети й життя?https://scontent.flwo3-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/475644354_1675387873012009_3917885257280710226_n.jpg?stp=dst-jpg_p526x296_tt6&_nc_cat=104&ccb=1-7&_nc_sid=127cfc&_nc_ohc=rL-lcYvUyl8Q7kNvgHW1ZhH&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent.flwo3-1.fna&_nc_gid=AuMcYSHlWQTlrMhX_fz4hpP&oh=00_AYBJeq-v3T86kRV-L7M9UHBcJdc1FXefd3XVEtYpLPQDlQ&oe=67A1A900
Нарешті карета рушила з місця. Білі коні граційно ступали кам'яною бруківкою. Колеса карети зі скрипом гучно вдарялись об камінь, відлунюючи глухим гуркотом двором замку. Анна виглянула з віконця, махнувши рукою на прощання. Фредеріка й Річард бадьоро махали їй в одвід. І лише Кевін нерухомо стояв, не в змозі відірвати погляд від милого личка коханої, яка щомиті віддалялася. Він дивився їй услід, поки вона не зникла за воротами. А серце гучно бухкало в грудях, неначе линуло навздогін, очі ж бриніли вологою, як і в Анни.
Він тихо благав її й небеса, подумки промовляючи: «Я чекатиму, Анно, кохана… Скільки треба, навіть усе життя! А Фрідріху ти не потрібна. І ти це знаєш, я це знаю і Нестор також. Йому потрібен лиш спадкоємець, якого він ніяк не може народити ні з тобою, ні з першою дружиною… Ніяк!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Болеслав Боні
01.02.2025, 14:26:43

Справжнє почуття!

avatar
Яніна Бех
31.01.2025, 20:28:47

Тільки почуття, бо все решта можна залагодити.

Інші блоги
Я видалила свою незакінчену книгу "Весна для Віки"
Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,
Допоможіть! Як всталяти ці картинки?
Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу
Кусочок з нового розділу
— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Роман "Під чужим сонцем"
Починаю публікувати найдраматичніші глави всього сюжету твору.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше