Любі мої читачі❤️ Сьогоднішнє оновлення книги "Сім років мовчання" зовсім рано — якраз вам до ранкової кави.☺️ ​Ловіть новий розділ, насолоджуйтеся читанням та обов'язково діліться враженнями. Приємного

✨Доброї ночі, шановні письменники й письменниці, читачі й читачки✨ ⚜️ Блог трохи навздогін опублікованим ще вчора главам. Але… най буде) ⚜️ Не буду сьогодні писати, що вже чи не останні штрихи цієї історії,

Не знаю чому, але коли в мене з’являється ідея нової книги, мене просто несе! Мені хочеться якнайшвидше записати все, що крутиться в голові, поки ідея не втекла.І от у цьому поспіху я іноді забуваю про різні моменти й дрібниці.

А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють

— Артуре, є розмова, — відкликаю друга. — Якщо ти щодо Вікторії… — починає Георганов, відходячи разом зі мною вбік, і замовкає. — Що з нею? Не тягни! — одразу напружуюся я.. — З нею все гаразд. Вона повернулася