Когось таки шукає ображена наречена...

Вітаю, сонечки!!

Запрошую до оновлення книги, "Мажорка із села".

Сьогодні розділ від Давида.

Уривок.

— Захаре Орестовичу, слухаю!

— Привіт, Давиде! — Голос чоловіка звучить надто серйозно, отже, телефонує не з приємними новинами. — Щойно від мене вийшла твоя наречена. Вона мов пантера. Влаштувала мені допит з пристрастю. Погрожувала...

Не знаю чого, але я посміхаюся.

— А в тебе, що вона хотіла? — з повним нерозумінням допитуюся.

— Тебе вона бідолашна шукає! — фиркає Захар.

Я закочую очима й видихаю.

— Ти вже здав мене? — суворо цікавлюся.

— Не здав, а прикрив твою дупу. Тож ти поїхав за кордон на своїй машині. У тебе відрядження в Німеччині. І повернешся ти, разом з батьками.

Я шумно видихаю. Відкидаюся на спинку крісла, а Захар наказує.

— Тож вимкни основну сімку, для правдивості, або ж обмеж дзвінки своїй нареченій.

— Вже обмежив. — сухо кидаю.

— От і добре! Відпочивай. — теж видихає Захар. — І в Київ не потикайся, а якщо щось треба, дзвони...

Продовження тут...

Також запрошую до роману, "Бранка по неволі". Книга завершиться вже у п'ятницю. 

Історія Анжеліки тут...

Приємного читання!!!