Під покровом темряви...

Мирослава:

Я ніколи не думала, що моя доля залежатиме від слів, написаних чорнилом на папері. Але тепер, коли мемуари короля майже завершені, моє майбутнє стоїть на межі. Завтра може стати останнім днем моєї свободи — чи, можливо, останнім днем мого життя.

Та навіть у найбільшій темряві є місце для несподіваних почуттів. Я мала тікати, мала рятувати себе, але замість цього щоразу обирала залишитися. Обирала його. Вампіра, який, здається, сам не розуміє, чому йому так важливо, щоб я вижила.

Сьогодні вночі я не хочу бути одна. І якщо це останній спокійний вечір, перш ніж усе зміниться, то, можливо, я дозволю собі забути про страх.

Лорд Нокс:

Я завжди вважав себе людиною, яка контролює ситуацію. Моє життя — це політика, холодний розрахунок і обов’язок перед королем. Але вона... Вона руйнує цей баланс.

Щоразу, коли я думаю, що нарешті розгадав її, вона знову змушує мене сумніватися. Чому вона приходить до мене, коли має інших? Чому я, замість того щоб відсторонитися, дозволяю їй наближатися?

Я знаю, що попереду — вирішальний момент. Її мемуари змінять усе. Але якщо я навчився чомусь за цей час, то це тому, що Мира завжди знайде спосіб заплутати навіть найчіткіші плани. Одне я знаю точно, не хочу втрачати її через примхи короля. Хочу її розгадати.

Тож якщо вона прийшла до мене цього вечора... хто я такий, щоб відмовити їй?

Нові глави "Перекладачка між світами: замкові війни", набирають обертів та несподіваних поворотів. Тож раджу не прогавити момент, та прочитати самі цікаві частини ;-)