Новинка! Хроніки Загрії: Судний день Аймалару

Доля — ще та жартівниця. «Берсерк» повернув мене до життя, але всього 700 ударів серця і смерть візьме своє. Раніше, час дарований навичкою, був для мене благо, а тепер, я волію, аби все закінчилося якнайшвидше. Адже перед моїми очима стоять незчисленні банди шаргів, свиноподібних істот, закованих у броню і з велетенськими сокирами та мечами на переваги, а в бій їх ведуть гнорли — мерзенні восьмилапі потвори, що в бою варті десятка досвідчених шукачів.
Їх ціль — знищення людства й байдуже, хто перед ними: воїни, жінки, чи навіть діти. Ми намагалися зрозуміти, чому? Зупинити все, але тепер, тепер немає навіть надії, принаймні для мене, адже смерть вже дихає в потилицю…

Зустрічайте другу частину хронік. Оновлення вже завтра

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Поліна Крисак
29.01.2025, 20:46:40

Дуже атмосферна обкладинка. І так контрастує із першою. )))

Влад Вірт
29.01.2025, 21:14:36

Полiна Крисак, Дякую)

Інші блоги
У мене вже 10 підписників!
Здавалося б, всього 10, але для мене це дуже багато ❤️ За кожним із цих десяти — людина, якій стало цікаво читати мою історію та залишитися зі мною далі. І це неймовірно приємно ! Я тільки починаю свій шлях як авторка,
Анонс новинки!
Вже завтра (11.09) о 20:00 стартує моя новинка! Та продовження, як завжди, о 00:00. Я вже викладала обкладинку, але раптом згадала, що секретарка вагітна! Тож трохи її змінила: Анотація: Вчора було весілля його матері, а
Новий візуал до Босу
Давненько не балувала вас візуалом до книги. Самий час! А ще залишився лише один тиждень до кінця! За перші чотири дні робочого тижня ми із Сонею встановили рекорд із конспірації. Офіційно ми були суворим директором
Фінал історії та творчі плани...
Всім привіт ♥️ Історія Віки та Романа із книги "Подаруй мені завтра" добігла до кінця. Знаю, що початок змушував Вас хвилюватись та нервувати, але фінал вийшов солодким. Те, що мало бути тільки випадковою
Давно мене тут не було...
Так, я пропала, і на доволі довгий час... Ні, це не тому, що я забула, чи ще щось... Просто редагування, це доволі складна тема. Той, хто самостійно редагував свої твори — зрозуміє. Ти знаходиш помилки в тексті, потім знаходиш
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше