Книгу «Дуже погана няня» я публікувала щодня о 22:00. Чи зручно це було для Вас?
Якщо зручно, то я можу і «Пастку кохання» публікувати у такий час. А якщо ні, то напишіть зручний для Вас час ❤️
(я думала над 18:00 та 20:00)
До речі, друга глава книги, вже доступна для прочитання:
Я заховала пакунок у кишеню куртки й вийшла назад у ніч. Дорога додому здалася мені ще довшою. Нарешті я побачила знайомий будинок. Поспіхом відчинила двері, зайшла всередину й негайно зачинила замок. Відчуття, що за мною хтось спостерігав, поки я йшла. Дивно, це все.
Зайшовши до кухні я побачила, що Дастін сидить на стільці і намагається зупинити кровотечу.
— Давай я. — чоловік знову наставив на мене зброю. — Та годі тобі, заспокойся! Я нікого не привела.
Він дивиться на мене, щоб переконатися в серйозності моїх слів, киває, і потім питає:
— Ти знаєш, що зі мною краще не жартувати?
— А хто ж не знає? — знову саркастичний тон виривається з мене. — Ти ж сам Дастін Вейн.
— Знаєш мене? — помітно його здивування. — Ти хіба місцева?
— Чи знаю я тебе?.. Звичайно! — я відкрила упаковку ватних диски. — Ти навчаєшся на четвертому курсі … чи вже ні? Мене не було тут два роки, тому навіть не знаю.
— В'язниця… два роки, — почав розмірковувати в голос, поки я наливала на ватний диск антисептик. — Зачекай! Невже… ти та дівчина що вбила свого батька?
— Він мені не батько! — я досить сильно натиснула йому на рану, він зашипів, але нічого не сказав.
— То це справді ти? Стільки пліток по місту «ходило», коли тебе заарештували. — його голос став жвавішим. — Скільки це минуло... трохи більше двох років? Чому тебе так швидко відпустили?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ думаю краще буде о 18:00))
Вікторія Вецька, Дякую за зворотній зв'язок ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати