Всім  привітик!

  Оновлення  вже  на  сайті!!! ❤️❤️❤️

Анотація

   - Допоможіть   мені   будь ласка!   Вони  викрали  мене. - просить   дівчина  а  в   очах   такий   відчай   і   стільки  благання.   Вона   дуже   гарна.  Надзвичайно   гарна.  Особливо  ці   очі...   І   губи...    Але  вона   зовсім   маленька, тендітна.  Років  18-19   не  більше.   Карім   вже   зовсім   охринів.  В  мої  двері  постукали.
  - Ахмете!  В   нас  втекла  дівка.  Вона  не   в  тебе?   Карім  за   неї   голову  знесе.  Це   сестра   Даміра   Аслана. - в  мене  витяглось   обличчя.   Ось  значить  як?  Сестра   мого   ворога,  якого мрію знищити... Ніякої   жалості,   Ахмете.
  - Тут   ваша  втікачка.  - кажу  дивлячись  в  обличчя   зляканому   зайчику.   Цей   жах   в   її   очах   я   ніколи   не   забуду.   Цей   погляд   пробрався   в   саме   серце,   яке   як   я   вважав   назавжди   зупинилось   ще   кілька   років   тому.   Через   її   брата. 
Якби   ж   я   знав,   що   дуже   скоро   єдиним   моїм   бажанням,   буде  дивитись в   ці   очі   і   цілувати   ці   губи...

# Незаймана  дівчина  і  сильний  чоловік.

# Дуже  чуттєво  і  ніжно.
# Пристрасно.
# Відверто.
# Кохання  на  межі.

18 +

УРИВОК

    Щойно   я  зайшов   в   її   кімнату ,  Міра  швидко    піднялась  і   підійшла   до  мене. 

   -  Ви   привезли   Даміра?  -   з  надією  дивиться  в  очі.  Я  хотів   розповісти  їй  що  брат  в  лікарні  в  важкому  стані , та  зрозумів  що  краще  не  зараз. 

    - Ні,  зайченя.  І  поговорити  з  ним  ти  теж  поки  що  не  зможеш.   Трохи  пізніше...

    - Ви  збрехали  мені.  Обіцяли  і...  Але  чого  я  чекала  від   такого...  -  я  похитнувся  і  куртка  яка  була  накинута  на  поранене  плече ,  впала.  В  дівчини  округлились  очі   і   в   них   я  чітко  побачив  переляк   і...  жаль.   Ну ,  вже  хоч  не  ненависть.  Вона  зробила  крок  до  мене  і   протягла  руку  наче  хотіла  торкнутись.   Та   потім   наче  прийшла   до  тями   і   відійшла.  - Вам   боляче? 

    - А  тобі   мене   шкода? 

    - Ні.   Просто  приємно   знати,  що  вам   боляче. -  я   гмикнув  і   посміхнувся.   -  дівчинка  вчиться  показувати   зубки?  Цікаво.  

    - Тобі   потрібно   поїсти,   бо  до   зустрічі   з   братом   просто   не  доживеш . 

    - Я   не  голодна.  -  знов   сіла   на  ліжко  і  задерла   носик.  

    - Міро ,  не  дурій.  -  зробив   крок  до  неї ,  та  голова  запаморочилась   і  якби  не  стіна  на  яку  я  сперся ,   гепнувся  б  на  підлогу. 

    - Ахмете!   Вам   погано ?  -  вона  вмить   опинилась   поруч   і   намагається  дати  мені   опору.   Вперше  за  час  нашого  знайомства ,  я   почув  від   неї  своє   ім'я   і   мені   до  біса   сподобалось.  Особливо  хвилювання  в  її  голосі.    Міра  підіймає   обличчя  і   опиняється  занадто   близько.   Мені  варто   лише  трішки   нахилитись  і   наші  губи   зустрінуться.   Її   щоки   спалахнули   і   дівчина   по  звичці   закусила   нижню  губу,   від   цього   в   моїх  штанах  стало   тісно...  Гучно  ковтаю   дивлячись  в   злякані  очі.   Виходить,   хвилювання   за  мене   виявилось   сильнішим   ніж   страх.    Так ,   маленька?          

    ❤️❤️❤️           

Історія  про  Даміра     QiVjw44V

Щиро  дякую  за  коментарі  і   сердечка. ❤️ 

Всіх  ціную  і  обіймаю.  ❤️  

Мирного  дня!❤️

Ваша  Тетяна  Калинова