Я дивлюся на своє відображення в дзеркалі. Щоки палають, очі блищать, а губи припухлі від того, як сильно я їх кусала, намагаючись замовчати. Навіть сліпий помітить, що зі мною щось не так.

Холодна вода допомагає трохи заспокоїтися, але внутрішній жар нікуди не зникає. Я все ще відчуваю Макара — кожним нервом, кожною клітинкою тіла. І найгірше те, що мені хочеться ще...

— Що ти робиш, Міко? — шепочу я сама до себе. — Схаменися!

Макар чи Степан?