Запечений гусь в студії

Книга "Мій ректор —Гусь" в студії))  Запрошую вас до прочитання легкого любовного фентезі. Якщо книга не сподобається — не біда. Гуся завжди можна запекти. Або замінити на балакучого філіна із книги "Сайленс".
 

— Містере...Рейнальде...? — прошепотіла, впізнаючи за цим білим красенем свого скаженого ректора.
— На цей момент, га-дептко, я — ваш нічний кошмар, — змахнув він крилом, мало не тикаючи пір'їнкою в мій ніс. —  І чим швидше ви мене перетворите назад в ректора, тим швидше ми з вами зможемо вибратися з нього.



Телеграм

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марина Ши
02.02.2025, 19:19:51

Вітаю! Про ректора - гуся ще не читала )))) думаю буде цікаво. Не можу доєднатися до Вашого телеграму((

Показати 5 відповідей
Марина Ши
03.02.2025, 00:57:51

Марина Шимонюк, Приєдналася до ТГ через минулорічний допис. Через посилання, пише не знайдено ... На жаль.

avatar
Nata Bond
26.01.2025, 21:45:50

Обожнюю!)) Гумор для мене зараз краще шоколаду))

Показати 3 відповіді
Юлія Богута
02.02.2025, 19:40:38

Nata Bond, Треба термінова підіймати)

Інші блоги
До релізу 2 дні ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Я з народження знав, що маю Світлий дар, але лише завдяки Ліві та Азару зміг по-справжньому його відкрити. Я кохаю Ліву й хочу бути з нею, та, здається, моє серце вирішило
Під Зливою — Новинка
Іноді минуле не повертається. Воно просто чекало на правильний момент. Разом із шаленою зливою до мене повернулися спогади мого дитинства. Ті, які я роками ховала під шарами часу, переконуючи себе, що більше нічого не
« Під Зливою » — Новинка вже доступна!!!
А що, як людина з твого минулого одного дня повернеться в твоє життя, коли ти вже навчилася жити без неї? Міра думала, що її минуле давно залишилося позаду. До тієї самої зустрічі. До одного погляду, в якому вона впізнала
Під Зливою. Історія від якої неможливо відірватись
У чотирнадцять років він перевернув мій світ одним поглядом своїх дивовижних різнокольорових очей.
Волосся у ширінці ( не зручна ситуація)
— Марат?! Я впізнав голос батька одразу. Чорт. Соломія теж почула. Вона завмерла буквально на секунду, а потім різко спробувала підвестися з колін. — Солю, зачекай… — Там люди! Вона смикнулася ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше