Додано
26.01.25 11:48:45
Сьогодні у нас виключно день середньовіччя...
Доброго ранку! Прокинулись? Зараз покажу вам дуркування княгині Анни й князя-вигнанця Кевіна, а також їх такі різні, та такі схожі сни. Сьогодні у нас виключно день середньовіччя. Обожнюю історію!!! А ви?


Він тихо благав її й небеса, подумки промовляючи: «Я чекатиму, Анно, кохана… Скільки треба, навіть усе життя! А Фрідріху ти не потрібна. І ти це знаєш, я це знаю і Нестор також. Йому потрібен лиш спадкоємець, якого він ніяк не може народити ні з тобою, ні з першою дружиною… Ніяк! І навіть Ізабелла-Лукія, його єдина донька, як ти стверджуєш, не його, моя! Але... Анно, кохана, ти ще дечого про мене не знаєш… О, господи! Я не ризикнув сказати, бо ти була слабка. Але неодмінно скажу, зізнаюся в тому, чого й сам не відав усі ці роки. Лише Нестор і мама несли в собі той болючий родинний секрет. Але ти маєш право й на нього. Кохана, від тебе у мене немає тайн. Дай час…»
Анна прислухалася до потріскування полін у каміні й посміхалася. Всередині, в душі, панували двоякі відчуття. Минуло вже понад два тижні, як вона відправила послання князю з приголомшливою новиною, а від нього й досі жодних новин. Зате на терасі щоранку на неї чекав свіжий букет лісових квітів. Щоразу пишніший, як сигнал, що ВІН її не забув. Але жодних записок.
В бібліотеці вечорами теж не з'являлося світло. Схоже, Кевін її почув… Це тішило. Зустрічатися зараз було вкрай небезпечно. Бо ж ті очі та вуха кругом… І тепер геть не байдуже, бо ж не тільки про неї мова, чи про НЬОГО...
Анна знала причину, ВІН – не знав, проте підкорився. Але було так складно без нього. Він їй снився, марився. Його дотиків, пестощів, поцілунків так бракувало. Ніжного погляду тих бездонних сірих очей, запаху – неповторного, наймилішого. І обіймів – міцних, лагідних… А ще голосу, що заворожував, байдуже, що він казав. Хоч казав завжди те, про що мріяла. І нарешті, як колись, в юності, він знову зізнався, що кохає...
...Анна гірко зітхнула, усвідомлюючи, що нескоро ще раз почує ці слова. Й стало так прикро: «Ну чому все так несправедливо склалося? Чому мене не віддали йому, як трофей, а його брату?
Марса Чаунік
1046
відслідковують
Інші блоги
Візуал героїв книжки,, Повернення до себе'' можете переглянути в моєму Тг,, Книжки Юлії Хемс''. https://t.me/yuliya_31bvd- ось посилання на нього.
Адріан Анджелворд та Маргарита Сухина Вітають Вас Всіх зі Святом св.Миколая. А разом з ними до привітань приєднуються Головні Герої Книги" Історія, яка написана (не) нами" Олівер та Міра))) В цей святковий
Мабуть, кожен хто пише книги, ще раніше почав їх читати... Я не вийняток. Починала з казок, далі історії про шкільне життя, про підлітків і нарешті романи, повісті та поеми для дорослих. Здебільшого, любила читатити
Як вибирати паперову книжку - тут ніби все ясно - погортати, прочитати кілька абзаців тут, кілька там. Зрозуміти, чи подобається стиль і тема. А от як з безкоштовними електронками? Навіть платну ти спокійно можеш дочитати
Всім привіт, я дуже буду рада познайомити вас зі своїм маленьким світом. Я тільки починаю і сподіваюся, що ми будемо дружити.❤️?❤️?❤️?
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСередньовіччя? Суперечлива і загадкова епоха і кохання. Цікаво!
Дуже гарні візуали))) Хай задумане здійсниться І у вас, і у ваших героїв))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати