Агата стояла в приймальні офісної будівлі в центрі рідного міста, де знаходилась потрібна їй адвокатська контора, і чекала, коли її приймуть. На зустріч вона приїхала трохи раніше, тому що  боялась потрапити в затори та запізнитись. 

- Осецька Агата Юр’ївна? – Звернуласьлась до неї приємна білявка з ресепшену.

- Так, це я. – Відповіла дівчина і підійшла до стійки.

- Євген Сергійович затримується на попередній зустрічі, тому просив прийняти вас свого партнера. Я зараз його наберу, і ви зможете пройти.

Агата присіла на диванчик, та, скориставшись ситуацією, подзвонила мамі. Тому вона не чула розмови секретаря зі своїм другим босом.

- Агато Юр’ївно, ви можете зайти, вас вже очикують. – Секретар вказала на другі двері поряд з  кабінетом Любимова. І тільки зараз Агата звернула свою увагу на табличку з прізвищем та ініціалами «партнера». «Цього просто не може бути!» - Подумала вона, стоя в розгубленності і вже подумуючи про можливість втікти.

- Проходьте! Станіслав Валерійович вас чекає. – Ці слова тілько підтвердили її здогадку. Тож на нетвердих ногах Агата підійшла до кабінету і натисла на ручку.

Вітаю, друзі! Агата і Стас повертаються вже у другій книзі "Міст: Подарунок з минулого". Викладати нові розділи планую за таким само графіком: в будні о 17:00, вихідні до 10:00.

Гарного недільного дня! 

Ваша Ніка ♥