Вітання, творча спільнота.

В наш час, коли наукова фантастика часто асоціюється із безкраїми просторами космосу та технологічними досягненнями, не кожен готовий зрозуміти, що ці теми можуть йти в парі з глибоким вивченням людської психології. Адже, зрештою, ми не просто шукаємо відповіді на питання про Всесвіт, ми намагаємося зрозуміти самих себе.

Одна з таких тем, що виникає в моєму творі, — це маніфестація внутрішнього хаосу через агресію.Те, що відбувається з Джонатаном, — це не просто вияв агресії. Це результат серії подій, які призвели до того, що його внутрішній світ почав руйнуватися під тиском обставин. Що стосується сцени в моєму творі, то навіть фізична близькість героя до іншого персонажа — це більше, ніж просто емоційний момент. Це спроба взяти під контроль те, що неможливо контролювати в його житті. Пошук близькості, навіть якщо вона затьмарена агресією, є виявом страху та нездатності. Неадекватні люди — це не нове явище. Вони існували завжди й будуть існувати попри будь-який час чи простір.

Ви можете відчувати відразу до таких моментів у тексті, але це частина людської природи, якою б темною вона не була. І зрештою, якщо хочемо зрозуміти, чому цей герой поводиться так, а не інакше, треба поглянути на його шлях до цього моменту — як він отримав цю посаду, як формується його світогляд і чому він вибирає агресію як механізм самоствердження.

Мене дорікнули, що фізична близькість двох чоловіків у моєму творі неприйнятна для наукової фантастики. Нібито я піддаюсь сучасним тенденціям. Але насправді моя мета — не лише створити яскравий  фантастичний світ, а й розкрити в ньому живих, багатогранних персонажів, що відображають всі контрасти людського досвіду.

Ваша Ірма Скотт.