Челендж #освідчення героїв

    Всім вітання!!! Ох, натрапила на чудовий челендж від Олесі Глазунової і не втрималася від спокуси. І таки помітила, що майже в кожній моїй історії є освідчення. Це, звісно, і не дивно, бо пишу любовні романи, а без освідчень там ніяк. Тож, мій особистий топ.

Автомобільно-гаражний короткий любовний роман «Кохання з присмаком бензину»

— Підеш за мене? — питаю одночасно зі звуком зачинення воріт, ховаючи своє хвилювання за пришелепуватою посмішкою.

Вона відкриває і закриває рота, хапає повітря, та жодного звуку не видає. А я усміхаюся з того, що нарешті і мені вдалося її шокувати. Правда, романтик з мене такий собі, та й пропозицію я роблю вперше. І не готувався до того, воно само сформувалось в розімлілій від задоволення свідомості і вискочило з рота. Зате як влучно! Який ефект!

— Ти серйозно зараз? — перепитує і отримує від мене ствердний кивок. Невимушено посміхається у відповідь, — Бо я собі вже чого тільки не думала. От дивись, перший місяць, нехай тест-драйв. Потім ще пів року обкатки. Далі що? Я вже думала, що таке собі кохання з пробігом тебе не цікавить…

— Ти натякаєш на оформлення документів? — підтримую її гру, для себе я вже все вирішив, але погратись хочеться.

— З постановкою на облік! — Лексі усміхається, піднявши палець догори.

Гарячий короткий роман з сільським вайбом "Гаряча відпустка"

Велика дерев’яна гойдалка колихала на своїй широкій лаві двох людей поважного віку. Василина розслаблено обперлась на дерев’яну спинку, закинувши голову догори. Степанова голова покоїлася на її колінах. Жінка запустила руку в чоловікове сиве волосся, час від часу куйовдячи його.

– В місті зірок не видно, – зітхнув Степан, – Мабуть марно буде тебе вмовляти переїхати до мене…

– Дивись, зірка впала, – тицьнула пальцем Василина в напрямку згасаючої зірки, – Встиг бажання загадати?

– Аж три, – всміхаючись відповів Степан, мліючи від простої ласки її руки в його волоссі, – Як гадаєш, здійсняться усі?

– Дивлячись що ти загадав, – хитро відповіла Василина, – Поділишся?

– Я загадав, щоб ти погодилась вийти за мене і дозволила купувати яйця в магазині. І ще город заасфальтувати, – жартуючи, Степан робив їй пропозицію.

– Ну, одне точно здійсниться, – відповіла Василина, відчувши як на її палець повільно і ніжно одягається обручка, – А город заасфальтувати навіть не мрій.

Короткий роман з легким гумором "Жених на вихідні"

- Маріанна Гарбузенко, ти згодна змінити своє прізвище на більш підходяще до твого імені? Гонзалес наприклад, – запитав чоловік, стоячи на одному коліні посеред поля стиглої пшениці, що колосилася золотом у світлі заходу сонця.

- Маріанна Гонзалес… м-м-м, непогано звучить, - всміхалась дівчина, не зводячи погляду з його сяючих очей і схвильованої посмішки.

- Буду вважати це за згоду, - різко підвівся на ноги і квапливо одягнув обручку на палець не менш схвильованій дівчині, скріпивши цю угоду солодким поцілунком.

Зимовий короткий роман "Зліпи мені щастя"

Тут головний герой трохи заморочився і підсунув записку сніговикку, щоб той зробив пропозицію замість нього…

— Знаєш, мені щойно сніговик пропозицію зробив… — я, здається, відчуваю як блищать мої очі.

— І що ж ти йому відповіла?

— Йому..? Нічого. — простягаю до нього руку і розкриваю долоню, на якій виблискує яскрава каблучка. Тарас ніяковіє, його погляд вмить згасає, а усмішка зникає з його обличчя. Він ковзає поглядом по моєму лицю, розуміючи цей порух неправильно. — А тобі скажу «Так».

Стьобне оповідання "Кровосьорб"

Тут все-таки до кінця не зрозуміло хто кому пропозицію робить…

— Що, так сильно хочеш заміж за мене? — запитав вампір, заправляючи своє чорне блискуче волосся за вухо. Блідий, як стіни в батьківській хаті, з червоними вустами калинового кольору і чорними, мов дві краплі смоли, очима, вампір Ігор Кровосьорб робив пропозицію Світлані.

Світлана швидко закивала головою.

— І весілля хочеш, як у вас заведено? Намет, гості, коровай, кров’яна ковбаса?

Знову у відповідь швидко закивала головою, що аж кучері підскакували.

— І розпис ніччю в клубі? Щоб тітонька, закутана в штору, питала чи ми згодні? 

Світлана погоджувалась на все. Замріяно вже являла себе в чорній довгій весільній сукні з червоною квіткою у кучерявому волоссі.

Супер коротке оповідання "Балкон"

Там то взагалі ціле оповідання-освідчення, хоча і дещо вимушене. Спочатку освідчення, а потім знайомство — як вам таке?

"Легковажна"

Тут головний герой просто запропонував взяти його прізвище, але більше не скажу, бо вийде жирний спойлер, раптом хтось захоче почитати.

Ну і про романи не варто забувати. Там освідчення теж є, бо романи ті любовні. Наприклад у «Сумніви. Ціна непорозуміння» — освідчення взагалі 18+

Так що, раптом щось цікаве трапилося, ласкаво прошу в гості 

Ваша Валерія Серпень ❤️ ❤️ ❤️