Хочу поділитися з вами історією створення мого першого серйозного роману «Невинність». Все почалося у 2019 році – здається, ніби це було в минулому житті...
Ми з друзями вирішили дослідити покинутий дитячий табір у Харківській області.
49.614444, 36.3188849.614444, 36.318889
І звісно ж, як справжні шукачі пригод, поїхали туди під вечір. Досі пам'ятаю, як ми здригалися від кожного шороху, але цікавість перемагала страх. Старі корпуси, розбиті вікна, скрип дверей – все це створювало неймовірну атмосферу.
Саме ці враження, помножені на емоції від перегляду фільму «Милі кістки», і породили у моїй (не дуже адекватній ?) свідомості ідею майбутнього роману. Кілька років я починала писати і кидала, шукала різні підходи до історії. І от нарешті всі пазли в голові склалися – так народилася «Невинність».
Буду щиро вдячна за ваші відгуки, питання та коментарі. Можливо, у вас теж є досвід відвідування покинутих місць? Поділіться своїми історіями в коментарях!
О, в мене теж був такий досвід, саме з покинутим дитячим табором-пансіонатом для оздоровлення у Вінницькій області. Покинуті корпуси, річкова пристань, сліди дощів та паводків. Все це надихнуло мене на опис містичного міста, яке весь час потопало у нових повенях у книзі "Минуле й майбутнє". Піду почитаю Вашу книгу.
Ага, Сніжана вже написала про своє. В мене теж був такий досвід - мандри по військових дотах та дзотах і катакомбах, який я втілила в "Міські легенди судмедексперта". Мені здається, що життєвий досвід письменника має бути втіленим у твори. Тоді вони стають достовірними.
Вітаю всіх! Сьогодні вийшла нова глава 18 до книги "Баланс світів". Єнос отримує нові ідеї і взнає секрет про себе. Бажаю приємного читання і буду рада вашим відгукам.
Сьогодні вийде останній розділ книги «Різдво з Перчинкою», і він буде дуже відвертим.
Що я маю на увазі під «відвертим»? Хммм… Під відвертим я маю на увазі, що, читаючи цю книгу, ви постійно озиратиметеся —
Цей блог буде без картинок. А ще я прекрасно знаю, що він нічого не змінить. Але трошки накипіло. Книга он-лайн - це не той твір, який судять не по обкладинці. Тобто по ній теж, але вирішальний фактор - це перша глава. В ідеалі
Друзі, змушена попередити вас про важливий момент. Через блекаут у мене зараз, на жаль, немає жодної можливості викладати нові розділи. Це не пауза “на пару днів” і не запланована перерва — просто обставини, на які
Ми продовжуємо миготіти різдвяними вогниками у чудовому флемшобі святкових зимових історії ✨"Ялинкове сяйво" ✨ І у нас уже дуже багато книжок (наша колекція): Morwenna Moon "Ніч тисячі вогнів"
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, в мене теж був такий досвід, саме з покинутим дитячим табором-пансіонатом для оздоровлення у Вінницькій області. Покинуті корпуси, річкова пристань, сліди дощів та паводків. Все це надихнуло мене на опис містичного міста, яке весь час потопало у нових повенях у книзі "Минуле й майбутнє". Піду почитаю Вашу книгу.
Сніжана Федорова, Вітаю. Пішла дивитись, що за табір у Віннцькій області і обовʼязково зазирну проникнутися містичним місцем вашої книги!)
Ага, Сніжана вже написала про своє. В мене теж був такий досвід - мандри по військових дотах та дзотах і катакомбах, який я втілила в "Міські легенди судмедексперта". Мені здається, що життєвий досвід письменника має бути втіленим у твори. Тоді вони стають достовірними.
Олена Федорова, Вітаю. Дякую, що поділились і обовʼязково зверну увагу на вашу роботу. Повністю згідна з тим, що наш досвід допомагає нам творити!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати