Рецензія на роман Айсі Дори 

ТАНЦЮЙ ЗІ МНОЮ

Написано в рамках БЕЗСТРОКОВОГО МАРАФОНУ

Перед нами сучасний роман, героями якого є підлітки старшого шкільного віку. Центральний персонаж - Яна Бойко, десятикласниця, що захоплюється бальними танцями -  амбітна, наполеглива дівчина. У Яни є мрія - перемогти на конкурсі латиноамериканських танців, що має відбутися за півроку. А ще вона закохана у свого партнера, Ярика, і мріє про перший поцілунок. Однак обидві її мрії руйнуються водночас. Ярик повідомляє, що у нього є дівчина і він кидає танці.

Запасний варіант у Яни є. Це Лео - її перший партнер, з яким вона танцювала в дитинстві, а потім розсварилася через те, що він проміняв танці на бокс. Щоб повернути Лео, Яна з подругою Катею, вигадують хитромудрий план. За задумом Каті,  Яна повинна звабити Лео, закохати його у себе і знову залучити у танцклас. От тільки хто сказав, що дівчина сама не закохається, і що не стане задумана інтрига перепоною на шляху відносин молодих людей? І чи не доведеться Яні долати власноруч  вибудовану халепу?

Авторка наділяє Яну приємними рисами характеру. Дівчина розумна, поміркована, відверта, віддана. Вона явний лідер у відносинах, в той час як Лео відіграє другорядну роль. Він більш замкнутий, мовчазний, вразливий. Такий собі “колючий їжачок”, як каже його мати. Водночас Лео готовий йти Яні назустріч в багатьох речах. З ним цілком можна порозумітися. 

Протягом роману автор проводить своїх героїв майже через всі етапи становлення відносин. Спостерігати за цим процесом цікаво. От тільки під час читання мене весь час супроводжувало відчуття, що читаю я зовсім не про підлітків. Аж занадто мудрою здалася мені Яна, як на п’ятнадцятирічну дитину. Вона спокійно, ні з ким не радячись, знаходить вихід там, де звичайна дівчинка потерпала б від нестачі життєвого досвіду. Автор згадує, що Яна буцімто читала багато книжок потрібного плану, але в це мені не дуже віриться, виходячи з того яку щоденну нагрузку витримує людина, займаючись танцями. Радитись із мамою Яна приходить лише в одному питанні - чи варто їй вступати в сексуальні відносини. Мені здалося дивним, що дівчинка, яка у всіх інших питаннях не потребує материнських порад, тобто не довіряє матері, приходить поговорити про те, чого, зазвичай,  батькам не відкривають. 

В свій час мені довелося працювати шкільним лікарем. Була колись така посада. Вгадайте, куди найчастіше йшли старшокласниці з інтимними питаннями? Зовсім не до батьків, а в шкільний медичний кабінет, до лікаря або медсестри. Бо чужій людині відкритися легше.  

Хтось закине мені, що з того часу багато чого змінилося, що тепер є набагато більше доступу до спеціальної літератури і діти більш розкуті. Відповім, що змінилося все, крім підлітків. Діти якими були, такими і залишилися.  В процесі дорослішання вони нічим не відрізняються від своїх батьків і дідів, і воліють самі набивати собі гулі, без сторонніх настанов. 

Ще зацікавили мене образи батьків. Про них сказано небагато, зате влучно. Цілком правдоподібним мені видалось бажання Яниної мами влаштувати життя дитини за власним баченням, не звертаючи увагу на доччині вподобання. Скільки завгодно разів стикалася з подібним у житті. І те, що батько вступився за інтереси дочки також вкладається в реалії. І розкутих батьків, які вільно говорять із дітьми на будь-які теми, зустрічала. Але щоб батьки, замість того, щоб самим заспокоїти і втішити дочку, в житті якої сталася справжня трагедія,  доручили це  її однокласнику, мені важко уявити. Цікаво, чи реальні мама-тато могли б спати в подібній ситуації?

Такою ж дивною мені здалася і поведінка матері Лео. Її не збентежив ранній візит Яни, вона запрошує дівчину в кімнату, в той час як її син ще спить. Чому вона впевнена, що Левові це сподобається, незрозуміло.  Він, як і всі люди його віку, мав би надзвичайно прискіпливо ставитися до свого іміджу, бо це для характерно для підлітків. Гадаю, вразливий і не дуже впевнений у собі Лео аж ніяк не  хотів би предстати перед коханою дівчиною в неналежному вигляді.

Є у книзі ще два цікавих персонажа. Це Ярик і Катя. Ярик - яскраве втілення загально відомої думки про те, що той, хто зрадив один раз, зрадить і вдруге. Катя ж - подруга яка бажає у всьому домінувати. Втрата головної позиції викликає у неї неприязнь до подруги, а успіхи Яни - заздрість. На мою думку, подібні відносини безперспективні, хоча автор приводить подруг до порозуміння і примирення.

І нарешті хочу розказати вам про ще одного героя книги. Це Алла Дмитрівна, хореограф, керівник студії танців, яку відвідують наші герої. Із всіх другорядних персонажів цей образ викликав у мене найбільший інтерес і навіть повагу. Бо у творі саме Алла Дмитрівна бере на себе роль, яку мали б виконувати батьки. Вона і психолог, і порадник, і суддя. Саме від неї Яна одержала найсуттєвішу підтримку, що дозволила дівчині не лише зрозуміти себе, а й втілити свою мрію в життя незалежно від батьків. 

Книга написана цікаво, читалася легко. Однак, гадаю, вона лише виграла б від того, якби героям було не п’ятнадцять, а хоча б двадцять років.  Але це моя особиста думка. 

Ідею твору я визначила так: успіху у будь-якому життєвому питанні можна досягти, якщо наполегливо йти до мети, варто лише визначитися, що саме є для тебе успіхом. 

Беззаперечний плюс роману - ілюстровані авторські пояснення до книги. Вони разом з питаннями, що автор задає в кінці деяких розділів, перетворюють книгу на інтерактивну. Цей прийом, безумовно, зацікавить читачів. 

***

Не задавалася я ціллю вишукувати помилки, але пару капців все ж таки кину. Помилок небагато і виправити їх буде не важко, якщо автор цього забажає, звісно. Я виписала лише ті, що самі потрапили на око.

Орфографічні:

Не має (в значенні “нема”), в літку, в друге (в значенні “повторно”), без емоційність, над зусилля, на яву, не очікувано, аби який. Всі ці слова пишуться разом. 

На написання слів разом/нарізно авторці потрібно звернути особливу увагу, тому що подібних помилок в цьому тексті досить багато. 

Тільки но - правильно тільки-но.

Накасячила - накосячила.

Обире - обере.

Помилки по змісту:

Згадка про двоспальне ліжко в кімнаті Лева і Влада. Можливо мається на увазі двоповерхове, якщо воно було призначене для двох братів? Бо хлопцям спати на двоспальному якось не комільфо. До речі, я так і не второпала, як саме звали Левова брата, Владик чи Вадим? Бо автор називає його і так, і сяк. 

Слова вжиті в неправильному сенсі:

Лопаті сніжинки. Правильно - лапаті. Лопаті (наголос на перший склад) бувають у гелікоптера.

Протягнула руки хлопцю - простягнула. “Протягнула” - пересунула щось важке, або сказала щось протяжне. 

Розмова лишила можливості - позбавила можливості. “Лишити” це залишити десь щось.

Прогулятися великою кампанією. Правильно - компанією. Кампанія це сукупність заходів, що проводяться в певний проміжок часу. Компанія це коло друзів.

Русизми і кальки:

Причесатися - зачесатися

Заздрісна стерва - заздрісне стерво

По поличкам - по поличках

Добиратися - діставатися

Хибодруки:

Замочеш - захочеш

Куртка не треба - куртки не треба

***

От і все. Бажаю Айсі Дорі подальших успіхів у творчості.