Про завершення однієї історії і початок нової

Мої вітання! Отже, історія Селени у ВІДЬМА. ТЕМНА СПАДЩИНА завершена і ще кілька днів вона буде безкоштовна на сайті. Тож, якщо комусь полюбилася ця серія, запрошую у світ містичного Києва і нових пригод Селени. 

І маю новинку ПОЛИН І ЧЕБРЕЦЬ - так, як зазвичай мої герої трохи лякані життям, то вони якось не поспішають закохатися з перших сторінок...До цього світлого почуття їх чекає довга дорога з купою перепон...іноді це буває невміння будувати здорові стосунки або негативний досвід минулих стосунків, або страх змін чи низька самооцінка. Отож, запрошую до новинки, будемо разом долати різноманітні перешкоди на шляху до кохання. 

- Але ж Софійка змушує тебе посміхатися?

- Змушує, - погодилася я. – Тільки я не знаю, я постійно відчуваю стрес. Я не звожу очей з Соньки. Вона може захлинутися, вдаритися…

- СТОП! Святий гірчичник! Де ти такого набралася?

- Прочитала кілька книжок про дітей.

- Послухай, я згодна, що дитина не виживе без опіки й турботи батьків й вона народжується в тотальній залежності від близького оточення. Але ти усі свої страхи звела до абсолюту. Турбуйся, піклуйся, дбай, але не сходи з розуму. Діти – це щастя, насолода дивитися, як малеча підростає, набуває нових навичок, як розвивається. Й ти можеш в цьому допомогти. Це, як твої квіточки, ти ж дбаєш про них, накриваєш на зиму, обрізаєш, вдобрюєш, поставила огорожу, щоб не витоптали, але ти ж не вариш в голові день й ніч думку, що щось піде не так і вони засохнуть?

- Знайшла з чим порівняти? – обурилася я. – Та в мене навіть квіточки не усі виживають…

- Все! Визнаю. Погане порівняння. Але не накручуй себе. Я вже й забула, як ти можеш створити проблему на рівному місці.

- Нічого собі рівне місце. Зі мною цілий день дитина…і я відповідаю за її життя та здоров’я.

- О, ясно! Так, з цим ще треба попрацювати…Отже, зробимо так. Твій план на вечір. Запитай, що приготувати в Яна і подивись з ним кіно.

- В мене роботи до хребта.

- Тоді або найміть няню, або кидай роботу.

- Якісь твої поради від гвинта…

- Угу. Бо хто це намагається повторити долю тяглової коняки?