Всім привіт! Я рада, що незважаючи на те, що пролог вийшов відносно недавно, ви доволі активні)))

Тому ось спойлер нової глави! Вона обіцяє бути дуууже цікавою..... (нову главу очікуйте завтра)

***

— Є тут хто? — Мій голос, глухий і хрипкий, розлетівся в порожньому просторі, відгукуючись холодним ехом. У відповідь — тиша. Така ж, як і раніше. Я могла б кричати знову, але це нічого не змінить. Я вже пробувала. Щоразу тільки біль у горлі й зневіра. Хто б це не був... Чому їм потрібно тримати мене тут? Я не пам’ятаю, як опинилася в цьому місці. 

***

Повітря стало густішим, задушливим. Кисень ніби зник, залишаючи мене задихатися в непроглядній темряві. Я вдивлялася в цю пустоту, але окрім чорної порожнечі нічого не бачила. І тут я відчула це. Запах. 

Різкий, пронизливий, але водночас солодкий, що змусив мене затамувати подих. Сосни... і щось ще. Трохи терпке, майже нудотно-солодке, від чого ставало млосно. 

Це троянди? 

Мій мозок вхопився за цю думку, але перш ніж я встигла її обміркувати, з темряви почулося знайоме скрипіння. Двері... Вони відчиняються

***