Як ти розмовляєш з майбутньою невісткою?

Уже бачили оновлення? Тут буде трохи скла. Бо Олег наважився розказати Надії те, про що довгі роки ні з ким не говорить. І одразу налаштований на те. що дівчина його не зрозуміє. Але ж важливо саме те, що наважився. https://booknet.ua/reader/bonus-do-rzdva-b432304?c=4690177

"– Дивно. Ти кажеш, що Костик не дуже розумний. А тут він просто бізнесовий монстр. Чужа країна, чужа мова, а він відсудив собі щось суттєве, крім страховки.

– Мабуть, тоді ще був молодий і злий. І ще гроші цінував. – з мене наче випустили повітря, сил на розмови про Костика не залишилося.

– А зараз що цінує? – настійливо спитала Надія.

– З якою метою цікавишся? – як завжди після непотрібної відвертості я розсердився на людину, яка почула зайве, а не на себе.

AD_4nXeGZaedaZNFI5t2XbEqbY17pkFBNbWcgU_TyOeL2KG_kenEbUOJq6zCGUoc_miv7Wv7hpm3Xc4PzkBy2MxcmbpMv4Z9TtApYWwyk2gVFyuKZpIQ6YG7PI6eGIe7mWGg83WGbzt5Iw?key=pjxWrl6B0UcBSmsaYiX0mI4p

– Як ти розмовляєш з майбутньою невісткою? – спробувала вона пожартувати, але невдало. 

– Зараз він цінить молодість і натуральну красу. – процідив я крізь зуби. – Бо  ненатуральну може зробити з будь-якої баби яги. А от дітей хоче від справжньої красуні. Бо діти схожі на те, які були батьки до операції, а не після. Так що нічого тобі робити не треба. Він твій. Бери голими руками. Костик вважає, що коли поруч нерозкритий бутон, то й він не старий пень.

Надія подивилася на мене докірливо.

– Вибач, тільки років через п'ять-десять ти може теж почнеш так вважати. – прицільно плюнула вона мені в душу, бо нічого страшнішого, ніж бути хоч в чомусь схожим на Костика, я й  уявити не міг.

Ах ти ж, де була моя голова, кого я запросив до себе в дім?!"

Ну от чого зразу плюнула? Хіба неправда, що люди з віком по іншому дивляться на такі речі? А що не лізе в душу після того, як дізналася про матір Олега (до речі про це ви самі прочитаєте, без спойлерів), так він же сам її туди не пускає і не приймає співчуття. Так що, вони тепер посваряться?

 Я навіть не натякатиму, що треба покласти книгу до бібліотеки, щоб дізнатися))) 

Так скажу тільки, що вони займуться по-справжньому важливими речами. Якими? Про все буде сказано у свій час. Гарного вечора. завтра побачимося і дізнаємося більше ❤️❤️❤️

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
18.01.2025, 19:06:08

Які ж пристрасті)))
Бабцю ще інфаркт хапить )))

Показати 7 відповідей
Рома Аріведерчі
18.01.2025, 19:57:55

Олеся Глазунова, Оце вже навряд. Костик не з тих, хто дозволить про себе забути. Він тут ще всім покаже, як його недооцінювати

avatar
Elena Didukh
18.01.2025, 19:19:08

Ох, мені теж шкода, що він це бачив і досі переживає, що не допоміг. Може він і Надійка прихистив і захищає, бо така потреба залишилася. Нехай вони помиряться❤️❤️❤️❤️❤️

Рома Аріведерчі
18.01.2025, 19:27:24

Elena Didukh, ❤️❤️❤️Вони навіть не посваряться. принаймні поки що. ТО просто Олег не впевнений. що вона його правильно зрозуміла .

Інші блоги
Коли підручник крутіше за темне фентезі
Друзі, ми тут із сином робили домашку з української мови, і я зрозуміла одну річ: моє темне фентезі нервово курить убік і конспектує. Народний фольклор — це просто концентрований хардкор! Оцініть сюжетний заміс звичайної
І хто її такою зробив??
Попри близькість Едварда, приїжджаю на роботу як королева, і коли ми виходимо з машини, він знову подає мені руку, при цьому процідивши крізь зуби: — Досить випендрюватися й вдавати, ніби мене тут немає. Це питання безпеки!
Я повернулася! ♥️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Мої любі, я повернулася! ♥️ Дякую вам за хвилювання та підтримку. Для мене це було дуже важливо. Новий розділ «Тихого» вже на сайті! А ще на вас чекає візуалізація Юлі до розділу. Як
✨безодня захопила всіх✨
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Трохи поцілунків вам та озвучки
Привіт вам. Прода до “Відьминої служби підтримки 2” на сайті. А в наступній на вас чекають поцілунки) — Чим же вам допомогти, містере Хоум…? — видихнула я в губи, відчуваючи як його долоні розгладили
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше