Побут убиває творчість?

Буквально вчора моя донька попросила мене допомогти їй з рефератом на тему «Життя та творчість Оноре де Бальзака». Яким було здивування дитини, коли вона дізналася, що письменник витрачав по 18 годин щодня(!) на написання своїх літературних шедеврів.

– Звідки у нього було стільки часу?? – вигукнула вона.

Отож, розберемося з часом.

В іншому я з ним схожа: також дуже люблю каву та пишу переважно у халаті або зручному домашньому одязі. Помічаю, що ціную комфорт. Але, на жаль, вкрай важко творити у сьогоднішніх реаліях. Умовних 18 годин займає робота, навчання, сім’я, побутові справи. На те, що справді до вподоби, залишаються крихти – година-дві безперервної праці.

Щиро дивуюся письменникам (і тішуся за них), які мають можливість писати щодня. Коли ніхто їх не турбує, коли чоловік не питає, де чисті шкарпетки. Коли діти не шмаркають, не плачуть, не вмирають від голоду та не просять допомогти з домашкою з математики. Коли не горять звіти, не треба готувати та складати конспекти на завтра. Коли не приходиш з роботи ввечері, не треба готувати/прати/прибирати.

На жаль, побут пригнічує творчість. Муза пакує манатки і втікає. Хочеться втекти разом з нею.

Розкажіть про те, як ви знаходите вільний час на себе та свою літературну діяльність. Діліться у коментарях:-)

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Надія Філіпська
17.01.2025, 11:12:52

В мене не зважаючи на зайнятість та нехватку часу ідеї та натхнення є завжди. Тому користуюся кожною вільною хвилиною. Ідеї занотовую швиденько в телефон, в дорозі на/з роботу можу перечитувати тексти, було таке що й писала в маршрутці))) А загалом виділяю годинку перед сном, щоб плідно посидіти за ноутом.
Але часу дійсно мало. Адже за цю годину не тільки щось написати потрібно, а й ілюстрації та обкладинки створити, та й відео чи пости для соц мереж.

Показати 4 відповіді
Надія Філіпська
17.01.2025, 11:43:38

Леля Карпатська, Дякую) Інколи буває і швидше, а буває що й доробляю у фотошопі))

avatar
Поліна Крисак
17.01.2025, 11:30:30

Згодна з вами. Як на мене, якщо ти займаєшся чимось творчим то в тебе повинно бути багато часу. Я також захоплююся тим, як люди які мають сім'ю все ж таки вспівають і писати. Але я вважаю, що якщо ти і хочеш займатися творчістю, то в тебе може бути тільки чоловік. (Але такий який тебе підтримує у твоїй творчості. Наприклад: він цілий день на роботі, а ти дома. Всі справи зробила, а потім у тебе є багато часу щоб щось зробити, ти можеш сісти пописати. Так ти проводиш свій день, тобі не сумно і нудно сидіти дома. І якщо бути чесною, то так ти не будеш виносити чоловіку мізки із-за того що ти цілий день проводиш одна і без діла.)
Це тільки моя думка. Вона не повинна вам подобатись, але я її озвучила. ))

avatar
Марк Лапкін
17.01.2025, 10:57:46

Пані, в мене дуже часто навпаки. Коли часу ні на що немає і дуже зайнятий тоді і нові ідеї зʼявляються і бажання їх втілювати. (Не факт що сили є, але бажання є)
Коли вихідний чи відпустка - навпаки, пустота.
Я вірю в те що «busy people get more done»

Показати 3 відповіді
Леля Карпатська
17.01.2025, 11:20:38

Марк Лапкін, Ох, якби ж то) Іноді так шкодую, що забула. Якби ж спогади можна було відмотати назад, як у відео))

avatar
Єва Лі
17.01.2025, 10:57:26

Я прямо таки зубами вигризаю собі трохи часу. Але і те не завжди вдається. Чекаю виходу на пенсію і можливості перебратися в якусь халупку високо в горах, де буду лише я, кава, книги і тиша:)

Показати 2 відповіді
Єва Лі
17.01.2025, 11:11:13

Леля Карпатська, Тим цікавіше. Не обтяжена дурними спогадами і кожен день щось новеньке:)

Інші блоги
До релізу 2 дні ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Я з народження знав, що маю Світлий дар, але лише завдяки Ліві та Азару зміг по-справжньому його відкрити. Я кохаю Ліву й хочу бути з нею, та, здається, моє серце вирішило
Під Зливою — Новинка
Іноді минуле не повертається. Воно просто чекало на правильний момент. Разом із шаленою зливою до мене повернулися спогади мого дитинства. Ті, які я роками ховала під шарами часу, переконуючи себе, що більше нічого не
« Під Зливою » — Новинка вже доступна!!!
А що, як людина з твого минулого одного дня повернеться в твоє життя, коли ти вже навчилася жити без неї? Міра думала, що її минуле давно залишилося позаду. До тієї самої зустрічі. До одного погляду, в якому вона впізнала
Під Зливою. Історія від якої неможливо відірватись
У чотирнадцять років він перевернув мій світ одним поглядом своїх дивовижних різнокольорових очей.
Волосся у ширінці ( не зручна ситуація)
— Марат?! Я впізнав голос батька одразу. Чорт. Соломія теж почула. Вона завмерла буквально на секунду, а потім різко спробувала підвестися з колін. — Солю, зачекай… — Там люди! Вона смикнулася ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше