Оновлення новинки

- Не зрозуміла. Ти це про кого? - не можу втямити, про що вона говорить.

- Ох, Лялю, ти така тупенька, - закочує очі. - Про нашого татуся. Григорій його звати. Чи ти думала, ти єдина кохана дочка цього чоловіка?

Голова йде обертом від її слів, а тіло стає неслухняним, тому змушена схопитись за ручку дверей, щоб не впасти.

- Ти брешеш, я тобі не вірю, - бурмочу невпевнено.

- Ну і дарма, - знизує плечима і спокійно проходиться кімнатою, ступаючи на мій розкиданий одяг. Цим самим вона наче показує, на скільки зневажливо до мене ставиться. - Я теж не відразу повірила. Все життя прожила з думкою, що в мене нема батька, тільки мама. І лише захворівши, присмерті вона зізналась, сказала ім'я чоловіка, з яким нагуляла мене. Боялась, що я залишусь сама і пропаду. Як я здивувалась, що виявляється весь цей час батько жив майже під боком, ще й з такими статками, - вона обводить очима кімнату. - В той час, як ми з мамою ледве виводили кінці з кінцями. І ще, о диво, я навчаюсь в одній групі з рідною сестрою. Нас наче потягнуло до одного університету. Тільки тебе татусь прилаштував, а я добре гризла ту науку, щоб потрапити на державний. Як тобі поворот?

Вона усміхається, неприємно, хижо і я дещо починаю розуміти.

- Це ти тероризувала мене, - вичавлюю з себе. Остання порція повітря покидає легені, а заново вдихнути не можу. Тисне в грудях так, що аж в очах темніє.

- Що тут вже приховувати? Я, - легковажна відповідь. - Я просто як дізналась правду, прийшла до нього. Сказала — татусю ось я твоя донька. А він вислухав холодно, дав декілька купюр і на тому все. Сказав, що лише тебе любить, а мене він не хотів. І взагалі казав, щоб мама позбулась вагітності. Я так розізлилась на нього, - хмуриться. Помічаю, як з силою вона стискає ножиці. - А тебе зненавиділа. Невже ти краща за мене? Невже я не заслуговую хоч на частку того, що маєш ти?

- Я ж тобі нічого не зробила. Навіщо ти мені писала ту гидоту?

- Хотіла, щоб ти помучилась. Хоч трішки. Не бійся, я не збиралась тебе вбивати, а от потріпати нерви не проти.

https://booknet.ua/reader/bazhana-lyalya-b431819?c=4677600&p=1

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Даніка Рейвен
17.01.2025, 10:38:21

Я якраз прочитала продовження,чудова книга!

Ольга Суниця
17.01.2025, 10:59:49

Даніка Рейвен, Дякую)

Інші блоги
Знайомство ♥
Привіт! Я — письменниця-початківець, яка робить перші кроки у світі історій. Люблю книги з атмосферою, емоціями та сенсами, які залишають слід після прочитання. В мені зараз стільки натхнення та ідей, що я вирішила —
Балада | Розділ 13. Полум’я над кригою не владне.
Це що, новий розділ?) Саме так! "Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 13-м розділом, "Полум’я над кригою не владне. Селест", в якому нарешті якісь натяки на хімію! Ви такого точно не очікували!
Останній спойлер перед прем'єрою + тропи!
Вже в цю суботу моя нова історія "Тінь її обітниці" буде викладена на Букнеті. Ну а поки ви її чекаєте, поділюся з вами невеличким останнім спойлером та головними тропами книги. Ранок увірвався до кімнати сміливим
Завіса.
Я це зробила. Зробила те заради чого прийшла сюди. Я відредагувала і довела до фіналу основну свою книгу " Коли зупиниться час". Все повертається на свої кола. І я також повернулася туди з чого почала. Історія з якої
І знову за рибу гроші))
Сьогодні останній день анонсів новиночки і я розкриваю для вас: * назву * обкладинку * і частину сюжета! Все це ви можете знайти у цьому відео. Знову говоримо про тропи, про джерела натхнення, про жанри та історичний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше