Оновлення новинки

- Не зрозуміла. Ти це про кого? - не можу втямити, про що вона говорить.

- Ох, Лялю, ти така тупенька, - закочує очі. - Про нашого татуся. Григорій його звати. Чи ти думала, ти єдина кохана дочка цього чоловіка?

Голова йде обертом від її слів, а тіло стає неслухняним, тому змушена схопитись за ручку дверей, щоб не впасти.

- Ти брешеш, я тобі не вірю, - бурмочу невпевнено.

- Ну і дарма, - знизує плечима і спокійно проходиться кімнатою, ступаючи на мій розкиданий одяг. Цим самим вона наче показує, на скільки зневажливо до мене ставиться. - Я теж не відразу повірила. Все життя прожила з думкою, що в мене нема батька, тільки мама. І лише захворівши, присмерті вона зізналась, сказала ім'я чоловіка, з яким нагуляла мене. Боялась, що я залишусь сама і пропаду. Як я здивувалась, що виявляється весь цей час батько жив майже під боком, ще й з такими статками, - вона обводить очима кімнату. - В той час, як ми з мамою ледве виводили кінці з кінцями. І ще, о диво, я навчаюсь в одній групі з рідною сестрою. Нас наче потягнуло до одного університету. Тільки тебе татусь прилаштував, а я добре гризла ту науку, щоб потрапити на державний. Як тобі поворот?

Вона усміхається, неприємно, хижо і я дещо починаю розуміти.

- Це ти тероризувала мене, - вичавлюю з себе. Остання порція повітря покидає легені, а заново вдихнути не можу. Тисне в грудях так, що аж в очах темніє.

- Що тут вже приховувати? Я, - легковажна відповідь. - Я просто як дізналась правду, прийшла до нього. Сказала — татусю ось я твоя донька. А він вислухав холодно, дав декілька купюр і на тому все. Сказав, що лише тебе любить, а мене він не хотів. І взагалі казав, щоб мама позбулась вагітності. Я так розізлилась на нього, - хмуриться. Помічаю, як з силою вона стискає ножиці. - А тебе зненавиділа. Невже ти краща за мене? Невже я не заслуговую хоч на частку того, що маєш ти?

- Я ж тобі нічого не зробила. Навіщо ти мені писала ту гидоту?

- Хотіла, щоб ти помучилась. Хоч трішки. Не бійся, я не збиралась тебе вбивати, а от потріпати нерви не проти.

https://booknet.ua/reader/bazhana-lyalya-b431819?c=4677600&p=1

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Даніка Рейвен
17.01.2025, 10:38:21

Я якраз прочитала продовження,чудова книга!

Ольга Суниця
17.01.2025, 10:59:49

Даніка Рейвен, Дякую)

Інші блоги
Герцог бере плату за продовження
Дякую кожному, хто підтримує історію та вболіває за Герцога і Елізу ❤️ Після пристрасної шлюбної ночі в маєтку (18+ тут не цитую) вони починають пізнання одне-одного Буде ще ❤️❤️❤️ і скандальніше! Передплата
100 фактів про мене. День шостий.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
Щось буде...
Щось буде… ❤️❤️❤️Увечері Рута вимкнула світло й сіла біля вікна з чашечкою м’ятного чаю. Небо було зоряне, настрій — чудовий. Її огорнуло відчуття спокою та безпеки. Вона тепер була впевнена, що все буде
Коли картинка руйнується
Кохання — це не тільки взлети, а й падіння. Дівчиною мені довелося пережити це у всіх барвах, адже я закохалася у батька своєї подруги. Мені було лише 21 і я не знала, що робити з цими почуттями. Вадим мене то відштовхував,
За гріхи мої тяжкі…
У пам’яті Лариси Леонідівни хаотично спалахували епізоди, за які — теоретично — перед інопланетянами їй мало б бути соромно. Уфф, ну тут уже… Гаразд, цукерок і конвертів від заочників вона більше не братиме, це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше