Додано
16.01.25 19:23:26
Ви Мене ЧуЄте, Бос?
Уже бачили оновлення? Просто натякну, що там ще багато цікавого і навіть пізнавального. У своєму роді )))
https://booknet.ua/reader/bonus-do-rzdva-b432304?c=4689954
"– Не торохти. Я теж уже злякався. Ти ж наче вчора головою не вдарялася. – перепитав на всяк випадок.
– Ні. Немає гулі й нічого не болить.
– Таке буває. Покажи потилицю. – скомандував я на свою голову. – Там може бути синець, а ти втратила чутливість. Зараз тебе ще спаралізує.
Я нахилився над нею і спробував пальцями розсунути її волосся. Воно наче було не сплутане, але я заплутався і завис. Пахло від неї звичайно – мигдальним шампунем для гостей, ящик якого я сам і замовляв. Але й ще чимось, від чого пальці перестали мене слухатись і ніяк не могли дістатися до шкіри.
– Ой-ой! – заверещала та ненормальна.
– От бачиш, а кажеш не болить.
– Якби я вас так смикнула за волосся у вас би теж заболіло.
Я знову смикнув, тепер уже навмисно, і вивільнив руку. Нащось підніс її до очей.
Рука як рука, кінчики пальців досі відчували холодний доторк її волосся. Мабуть, про таке кажуть - шовкове. Темний шовк…
– Ви мене чуєте, бос?
– Я не глухий. Нащо так кричати? І ми що, знову на ви?"
Дякую всім, хто читає. додає книгу до бібліотеки й коментує. Ви найкращі. Побачимося завтра )

Рома Аріведерчі
1188
відслідковують
Інші блоги
Хто вже встиг ознайомитися з книгою Айда: ШІ, вимкни моє серце , запрошую до продовження
Айда: Серце, вимкни мого ШІ А також запрошую до спілкування чи зворотного зв'язку у ❤️ ФБ ❤️ Заходьте на сторінки
Коли пишеш книгу — у тебе є слова. Ілюзія контролю персонажів (ага, саме ілюзія), кава… ну ладно, я не п’ю каву,… взагалі :), але чай з шоколадкою – це вже інша справа. А коли робиш буктрейлер — раптом
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Від Кая і Джоша Арі вже встигла отримати свою порцію «уваги», тож сьогодні, у 45-му розділі книги «Таємниці між нами», дійшла черга до Дрейка. І де б ще вона
Клара увійшла, як завжди, без поспіху. Темне пальто, зібране волосся, погляд — холодний і точний, як лезо. Вона окинула їх обох швидким поглядом, затримавшись на Аліні на секунду довше, ніж потрібно. — Нам треба поговорити,
Привіт Вам, любі читачі) Запрошую Вас до веселої історії “Психолог для психолога”. Цитата: — Нащо тобі ті огірки здалися? — запитала в нього, коли ми нарешті дочекалися таксі та сіли до нього. —
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️❤️Олег так нервує біля неї)))))
Elena Diduh, Зате Надійка нервує з іншого приводу )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати