Додано
15.01.25 16:02:51
Початкова ціль була геть іншою, та щось пішло...
Початкова ціль була геть іншою, та щось в його планах пішло не так. То що ж змінилося, і кому це тепер на руку? Зрештою, хто він насправді… Заплуталися??????❤️❤️❤️ Розгадка за посиланнями:
https://booknet.ua/marsa-chaunk-u10557405
https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791
https://booknet.ua/book/gra-ne-za-pravilami-b429309

Його схвильоване обличчя схилилося зовсім поруч над нею. Очі, наповнені тривогою та теплом, дивилися з ніжністю. Це обличчя всі ці роки їй снилося. А той ранковий жах, як розбійник вдарив Лукаса мечем у груди, не полишав ніколи. І серце щоразу стискалося у відчаї, ніби перетворюючись на грудку льоду, яка розпачливо топилася й гірким плачем котилася серединою, залишаючи по собі лише холодний, нестерпний біль.
– Анно, – тихо промовив чоловік-привид. В його голосі немовби змішалися панічний страх і відчутне полегшення.
Княгиня вловила, як її серце тьохнуло, і спробувала підвести голову з подушок. Хотілося закричати на весь світ: «Лукасе, коханий! Ти живий!?» – проте, крізь тремтячі губи вирвався лише слабкий шепіт.
– Лукасе, це ти... — прошепотіла вона, сльози набігли на очі. – Я бачила, як меч пронизав твої груди... А Нестор сказав, що ти помер у нього на руках…
Анні здалося, що в його очах промайнуло ледь вловне здивування, та попри це він ще раз змочив тканину водою зі срібного глечика й, доторкнувшись до її чола, прошепотів:
– Княгине, прокидайтеся...
Вона слабко поворухнулася, і він полегшено видихнув, нахиляючись ближче...
Марса Чаунік
1060
відслідковують
Інші блоги
Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше
Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,
Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу
— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗдається, не вийшло перехитрити долю, чи я помиляюся?
Болеслав Боні, Непросто жилося їм. Та хіба нам простіше?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати