Початкова ціль була геть іншою, та щось пішло...

Початкова ціль була геть іншою, та щось в його планах пішло не так. То що ж змінилося, і кому це тепер на руку? Зрештою, хто він насправді… Заплуталися??????❤️❤️❤️ Розгадка за посиланнями:

https://booknet.ua/marsa-chaunk-u10557405

https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791

https://booknet.ua/book/gra-ne-za-pravilami-b429309

https://scontent.flwo3-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/473519679_1664590810758382_1280406368009989640_n.jpg?_nc_cat=111&ccb=1-7&_nc_sid=127cfc&_nc_ohc=thPIRE2fSX8Q7kNvgHD-H_2&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent.flwo3-1.fna&_nc_gid=AxfliwgakVrGTCvQcB5p4Ic&oh=00_AYA_TymqOk4iEGUxrx7N0_xBei-Ux1U2_3DrfvrS9PmDkA&oe=67968E01

Його схвильоване обличчя схилилося зовсім поруч над нею. Очі, наповнені тривогою та теплом, дивилися з ніжністю. Це обличчя всі ці роки їй снилося. А той ранковий жах, як розбійник вдарив Лукаса мечем у груди, не полишав ніколи. І серце щоразу стискалося у відчаї, ніби перетворюючись на грудку льоду, яка розпачливо топилася й гірким плачем котилася серединою, залишаючи по собі лише холодний, нестерпний біль.

– Анно, – тихо промовив чоловік-привид. В його голосі немовби змішалися панічний страх і відчутне полегшення.

Княгиня вловила, як її серце тьохнуло, і спробувала підвести голову з подушок. Хотілося закричати на весь світ: «Лукасе, коханий! Ти живий!?» – проте, крізь тремтячі губи вирвався лише слабкий шепіт.

– Лукасе, це ти... — прошепотіла вона, сльози набігли на очі. – Я бачила, як меч пронизав твої груди... А Нестор сказав, що ти помер у нього на руках…

Анні здалося, що в його очах промайнуло ледь вловне здивування, та попри це він ще раз змочив тканину водою зі срібного глечика й, доторкнувшись до її чола, прошепотів:

– Княгине, прокидайтеся...

Вона слабко поворухнулася, і він полегшено видихнув, нахиляючись ближче...

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Яніна Бех
15.01.2025, 20:19:03

Здається, не вийшло перехитрити долю, чи я помиляюся?

Показати 3 відповіді
Марса Чаунік
22.01.2025, 09:52:07

Болеслав Боні, Непросто жилося їм. Та хіба нам простіше?

Інші блоги
✨️❤️завершення книги вже сьогодні опівночі❤️✨️
Привітики☺️✨️ Мої любі, поспішаю вам нагадати, що сьогодні опівночі вийдуть заключні розділи Повернути Ліліт і новинка) О 19:00 — 2 розділи й опівночі — 5 розділів☺️ Все найцікавіше я залишила саме на сьогодні,
❤️ Ух, так цікаво як бачать мої історії інші ❤️
Це дуже цікаво для мене, дякую ютуб каналу Оксамитові історії з відтінком ші З теплом ❤️
Не лише книги, а й люди за ними❤️
Іноді я ловлю себе на думці, що на Букнеті ми знаємо одне одного… фрагментами. Обкладинка. Анотація. Кілька розділів. Коментар під главою. Автори, які сумніваються, переписують абзаци по десять разів, радіють кожному
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Рецензія на оповідання « Шанс »
⭐⭐⭐ В рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак прочитала оповідання «Шанс» автора Юлія Череп. Цей твір змусив мене замислитися над питаннями, які стали звичною справою для кожного. На думку одразу спало, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше