Додано
14.01.25 13:47:08
Хочете зрозуміти, що керує імпульсом?
Хочете зрозуміти, що керує імпульсом? Всі відповіді тут:️)))
https://booknet.ua/marsa-chaunk-u10557405
https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791
https://booknet.ua/book/gra-ne-za-pravilami-b429309

Її пальці несвідомо торкнулися ніжних пелюсток, а ніс уловив солод п’янливого аромату. На мить Анна заплющила очі, дозволяючи собі зануритися в приємні спогади. Аж раптом помітила в букеті щось незвичне – невеликий згорток пергаменту. Обімліла, а тілом промайнув дражливий холодок, немов мурашки мило залоскотали кругом.
Обережно торкнулася згортка, всміхаючись в солодкому передчутті побачити старанно виведені охайні літери – послання його серця, крик душі. Вихопила, не дихаючи, і розгорнула. Серце стислося, на очі набігли сльози. Він писав явно хвилюючись. Видно було, як моментами здригалась рука:
«Пробач мені за несподіваний від'їзд. Обставини змусили мене поїхати поспіхом, не попередивши, але я повернувся. Я маю так багато тобі розповісти. Не знаю, чи пробачиш. Розумію, ти ображена, але… Благаю, не відвертайся від мене. Я сьогодні знову прийду. Сподіваюся побачити тебе та розраховую на твоє прощення. Будь ласка… »
Княгиня довго дивилася на записку. Серце тьохкало в сум’ятті, радість змінювала розчарування, непевність і образа не відступали, а розум залишався непохитно твердим.
Марса Чаунік
1060
відслідковують
Інші блоги
Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,
Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу
— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Починаю публікувати найдраматичніші глави всього сюжету твору.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЕмоції звичайно ж визначають усе, бо це наша сутність. Тому так важливо навчитися ними управляти.
Здається, раптова емоція. Поведінкою закоханого чоловіка так точно!
Болеслав Боні, Як і жінки, здається:)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати