Щороку десь в середині січня моя баба казала: «Ну, діло до весни йде».

Діло безперечно йде до весни. І хтось може сказати, що то ще ого-го скільки чекати. Але ж ми можемо прискоритися. Для тих, хто вже перестрибнув би у тепло і літо, пропоную нову книжку.

Не минуло й року (а може й трохи більше), як я анонсувала її своїм читачам. І краще пізно, ніж ніколи. Цього разу твір розрахований не на дітей, а на їхніх батьків.

Історія перенесе читачів на початок 90-х. Союз нарешті догнив і розпався. Лишилися розгублені люди, які не знали, що робити далі. Тотальний дефіцит, скорочення на роботах, корупція і їхні похідні страшні для дорослих. Але в старшокласниць Вальки і Таїси інші інтереси. Наприклад, у що вдягнутися на танці, як залакувати кучері цукровим сиропом, як обкрутити хлопців.

Проте як не ховайся, але всім доведеться подорослішати. Доля підкидатиме героїням таємниці і небезпеки, ставитиме перед непростим вибором. Чи зможуть вони знайти свій шлях у житті?..

Ця книжка для тих, хто любить багатошарові історії з неідеальними героями, які просто живуть.

Олди згадають своє дитинство, а молоде покоління зможе дізнатися про доінтернетні часи.

Часи

коли весілля справляли в шалашах і гуляло ціле село…

коли хутряна шапка була частиною жіночої зачіски…

коли головним хітом всіх дискотек була Ламбада…

коли основним джерелом інформації була місцева преса, вечірні новини і сарафанне радіо…

коли пісні на магнітофон записували з телевізора, і боже збав, якщо в той момент хтось з домашніх гримне дверима…

коли светри «boys» носило мале і старе…

коли лакшері супер-пупер луки складалися на місцевому базарі…

коли банку лаку ховали від молодших сестер краще за святий Грааль…

коли щодня світ замирав на 35 хвилин, бо крутили «Багаті теж плачуть»…

коли всі були «мільйонерами», отримуючи купони, за які нічого не могли придбати…

То були дивні складні часи, які ставали добрішими завдяки світлим людям.

Оновлення відбуватиметься двічі на тиждень у вівторок та п’ятницю.

Запрошую всіх до нової історії!