МІй Коханий Варвар - так Анна називає...

Сьогодні потішу вас невеличким уривком з нової глави роману «СПАДКОЄМЕЦЬ». Публікується вперше! Події так динамічно розвиваються, що Анна Ольборзька не встигає отямитися. 

МІЙ КОХАНИЙ ВАРВАР - так Анна називає свого Лукаса-Кевіна. Чому? Переходимо за посиланнями, відповідь криється ТАМ

https://booknet.ua/marsa-chaunk-u10557405

https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791

https://booknet.ua/book/gra-ne-za-pravilami-b429309

Щойно розплющивши очі, Анна поринула у роздуми… Пригадався той нічний вогник у вікні княжої бібліотеки, що так наполегливо манив. Того разу вистачило сили волі не піддатись, а далі? Скільки часу їй вдасться триматися, якщо він продовжуватиме з'являтися? Княгиня видихнула, купаючись в перших променях сонця, які проникли крізь щілини важкої завіси її покоїв й ніжили теплим дотиком ще сонне лице, шию, руки, вуста. А хотілось, щоб ВІН цілував, пестив, торкався…

«Мій коханий варвар таки зважився і прийшов, – задоволено потягнулась вона під ковдрою. – Вреднючий, нестерпний, таємничий… Ну чому він не каже мені правду про себе, своє походження. Навіщо приховує? Чого боїться? Не можу втямити. Здається, використовує, але так не хочу в це вірити… О, господи, як мені впоратися з собою, з почуттями? Прагматичний розуме, де ти? Прокинься та допоможи не схибити на цьому непростому шляху. Не думати! Не думати! Не думати про нього! Але як, коли душа лине до того варвара… Навіть точно не знаю, як його звати… То хто ж ти, моє болюче кохання, таке п’янке, моя пристрасть – Кевін чи Лукас? Лицар чи князь?»

Затискаючи скроні долонями, Анна сіла на ліжку й, вдихнула глибоко. «Де ж Беата?» – озиралась кругом. В покоях нікого. Всунувши ноги в теплі хутряні капці, княгиня одягнула халат й, охоплена роздумами, неквапливо підійшла до вікна. Рвучко смикнула портьєру вбік. Ярке світло враз подразнило очі. Анна примружилася, очі защипало від яскравого сонця. Але, прокліпуючись, вона все ж кинула погляд на вікно княжої бібліотеки… Вогник у вікні навпроти, який вночі так наполегливо манив, зазиваючи її в його обійми, уже згас.