Сьогодні спантеличу вас остаточно!

Вітаю, любі мої читачі та гості блогу!

Сьогодні спантеличу вас остаточно! Хм... Ось вам шматочок нової глави. Заплуталися??? Хто б сумнівався! Така в мене робота, точніше хобі - обожнюю створювати інтриги. І поки я підбираю назву для наступної книги та імена героям, ви розгадуєте наявний сканворд, який поки навіть княгиня Анна не розгадала. Всі відповіді на Букнет. Деталі в романі «Спадкоємець» за посиланням:
https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791

Вона відразу впізнала свого Лукаса, який рішуче прямував від дверей до жінки з темним волоссям, в бордовому платті. Анна відчула, як ком підступив до горла, а по тілу пробіг холодок. Розчарування змішувалось з гіркотою й обуренням.

– Це… – ледь чутно видихнула, відступаючи від отвору. – Цього не може бути!?

Пальці мимоволі стиснулися в кулак. Її Лукас, її коханий, був там, по той бік… посеред тронної зали. Здавалося, що весь світ навколо похитнувся.

– Ваша Високосте, Вам варто це знати, аби не припуститися серйозних помилок, – наполягав Норман. – Я вже казав Вам, цей чоловік не той, за кого себе видає. Проблема тільки в тому, що я не тямлю за кого...

– І я, – протяжно мовила Анна, ховаючи в кутиках очей зрадливі сльози. І знову впевнено прихилилась до отвору й завмерла, напружено спостерігаючи… Лукас рішуче підійшов до княгині-матері та шанобливо схилив голову в поклоні. Граційно, але стримано. Анна помітила, як княгиня-мати ледь кивнула у відповідь, а потім, здавалося, почала розмову.