Вітаю, мої хороші!!!

Роман, "Бранка по неволі" — оновлено! 

Сьогодні ще один розділ від Ореста. 

Уривок. 

Входжу у спальню дівчини, і у темряві помічаю, що вона сидить на ліжку. Одразу кидаюся до неї та вмикаю нічну лампу. Прикипаю поглядом до дівчини, яка сидить зі закритими очима та мружиться від болю.

— Анжеліко, що з тобою?

— Голова болить, — ледь видавлює дівчина.

— Де болить?

Анжеліка торкається рукою скроні, й просить.

— Оресте Йосиповичу, якщо у вас є якісь знеболювальні принесіть, будь ласка!

Я моментально кидаюся зі спальні дівчини, вже в порозі згадую, що десь з місяць тому покоївка приносила мені таблетки. Вбігши у свою спальню, поспіхом знаходжу таблетки. Беру воду у пляшці, яка тут стоїть про всяк випадок та повертаюся у спальню дівчини. Зупинившись навпроти неї, кидаю.

— Анжеліко, я викличу швидку...

— Навіщо швидка? — з широко розкритими очима дивиться на мене дівчисько.

— Тобі обстежитися потрібно, — сухо заявляю.

Анжеліка бере з моїх рук таблетки, і видавивши дві пігулки віддає мені блістер, забравши воду. Ковтає ліки, а тоді віддавши пляшку, сухо кидає.

— Нічого мені не потрібно, просто голова болить. Зараз все пройде...

Бранка по неволі...

Приємного читання!!!