Що хотів сказати читач :)

Коли читаєш книгу, іноді постає питання: що цим хотів сказати автор? Розумієш прочитане відповідно до свого життєвого досвіду, знань, упередженостей, емоцій. 
Коли починаєш пробувати себе у ролі автора, хвилюєшся, чи сподобається читачам твоє творіння, чи отримаєш задоволення від роботи над текстами створених історій. Страх перед публікацією першої книги неможливо передати словами. Принаймні у мене так було. Коли ти ще не письменник, а просто автор якоїсь історії, вкладаєш у своє творіння максимум сил, емоцій, часу, очікуєш реакції читача.

Дуже приємно, коли отримуєш зворотній звʼязок у вигляді відгуків, коментарів, вподобаєк, оцінок. Це неабияк підіймає настрій і мотивує до створення нових книг. 
 

Коли я почала свою першу книгу, дуже переймалася, отримуючи низькі оцінки. Це пригнічувало та, іноді, обурювало. Було питання, що саме не сподобалось великому критику, який ставить низькі бали? Звичайно ж такі читачі не залишають коменти, просто оцінюють і йдуть, залишаючи неприємний осад. Проте згодом, коли на ту саму книгу отримуєш теплий відгук від вдячного читача, ніби знову виростають  крила. Коли затримав публікацію нового розділу і вірний читач питає тебе, коли буде продовження, відчуваєш, що твоя історія зачепила і подобається.

Колись, на початку, я вже писала гнівний пост щодо оцінок до твору "Алекс. Пристрасть після 40", бо вони були дійсно різні. Хтось ставить найвищий бал, а хтось найнищий. Високих оцінок більше, проте одна погана змінювала мій настрій. 
Тепер, коли я розумію, що ці оцінювання ніяк не впливають на загальну статистику твору, а тільки на мій стан. Коли я отримую приємні відгуки про книгу, я перестала реагувати на погані оцінки, тим паче вони періодично обнуляються. Тепер я реагую тільки на коментарі та відгуки, а також повідомлення в дірект у соціальних мережах.

Таким чином я розумію, що говорить мені читач, і це цінно. А ті читачі, які ставлять низькі оцінки, що хочуть цим сказати? Цікаво те, що вони дочитують твір до кінця. Здавалося б, якщо все так погано, викинь ту книгу у смітник і знайди те, що сподобається, але ж ні, людина знаходить час, страждає і читає далі. Для мене це означає, що все ж таки моя історія зачепила навіть найвибагливішого критика, який не наважується висловити свою думку напоказ, а тихенько ставить погані оціночки і тікає. Зараз я цим тішуся. Дякую.

Вдячна за всі оцінки до всіх моїх творів. 
Вдячна за вподобайки і коментарі. Звичайно ж, завжди хочеться більшого, але я розумію, що твори 18+ не всі готові коментувати. Це нормально. 
Вдячна, що ви зі мною вже, майже, рік. Нас вже понад 200! Для мене це неабияке досягнення. 

 

Обійняла, Неля Скай ❤️

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Знову товар
Ча-ер виріс у «квітковому домі», де живими квітами були люди — юнаки та дівчата з лотосовими ніжками. Заради витонченої естетики їм змалечку бинтували стопи, ламаючи кістки та зминаючи пальці. Це було болісне перетворення
Новинка
https://booknet.ua/book/zakopai-moyu-pravdu-b447913 Не буду спойлерити просто ловіть новинку !
У мене з'явилися хейтери! Що з цим робити? ))
Це сталося. У мене з’явилися хейтери. Причому не просто буркотливі, а люті й відверто злослівні. І все це через мою книгу про демоницю Цикуту. Бо, бачте, людей тригерять її ріжки ? Я якраз написала в блозі про нові
Маші ніяково...
Вітаю, любі мої букнетівці! Частинка майбутнього оновлення від Сніжинки. У квартиру заходимо разом. Маша одразу біжить мити руки, я ж проводжаю її поглядом. Вперше бачу, щоб дитині не потрібно було нагадувати про мило
Мої маленькі перемоги та щира подяка вам! ✨
КайПривіт, мої дорогі читачі та колеги-автори! Сьогодні я зайшла на сторінку своєї книги «Небезпечний сусід» і серце забилося швидше. Хочу поділитися з вами нашою маленькою спільною радістю. Нас уже 1071 перегляд! Для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше