Книги, які подарують вам Олімп!

Вітаю, дорогі Натхненники!

СЬОГОДНІ ДІЮТЬ НАЙБІЛЬШІ ЗНИЖКИ

НА КНИГИ, ЯКІ ПІДНІМЛЯТЬ ВАС НА ОЛІМП


«ВЕЧІРКА ДЛЯ БОСА»20%

AD_4nXcDJQGMoE9O2alQFb2yswuszG64ZkEQ_DdeIeqpfDeEWJIP5irwDSVv3XzXRsxn29ucgcYTyHRyTfHxLZvPvHVRYBaWQ051n0H5rj3XhRyI49w5huUpGcyTKIM_NpNh6qScFGMNOQ?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg

Уривок:

“— Ви до всіх такий уважний?

  — Ні. — Вона мимоволі усміхнулась, але я продовжив. — Особливо до гарних жінок. — Її усмішка в очах змінилася на гнів. Ух, розгнівана Фрейя прекрасна.

  — То це у вас хобі таке?

  — Яке таке?

  — Фліртувати з усіма гарними жінками? — Вона лише на мить глянула на мене, але цього було вдосталь. Блискавки, якими вона в мене жбурляла очима, наскрізь пронизували невдоволенням та образою.

  — Я запитав, як ви почуваєтесь? Це був не флірт. А якщо і так, в чомусь проблема? — Тепер вона дивиться на мене у притул, і мені дуже щастить, коли ліфт відчиняється, і ті двоє чоловіків виходять на своєму поверсі.

  Ми одні. І вона починає нервувати і водночас обурюватись на мене.

  — Мене це не хвилює. Фліртуйте, коли і де заманеться.

  — То ви не проти?

  — Що я не проти? — Вона повела бровою.

  — Якщо ми повільно перейдемо на флірт? — Я бачив, як вона обурено починає хапати повітря ротом, і я дурію від того, як хочу поцілувати ці пухкі губи.

  — Це вже не назвеш «повільним переходом»… — Вона похитала головою, і її чорне волосся розсипалось плечима.

  — Ну, просто деякі жінки люблять рішучих чоловіків… Вчора одна неймовірна жінка була не проти «міцного» флірту.

  Фрейя почервоніла, і забравши погляд від мене, почала кусати губи.

   — То чому ви не з нею, а фліртуєте і натякаєте мені на… Не важливо. — Вона не припиняла нервувати і кусати губи.

  — Ну, так вийшло. Але ж зараз ви тут… і реагуєте на мій флірт… — Я усміхався, дивлячись на те, як вона обурено стискає щелепу. — І до речі, я не натякав на секс – поки що.

  Вона повернула голову, і знову ці сині очі дивляться на мене.

  — То, що вона не так вам вже і сподобалась - раз ви фліртуєте зі мною?

  — Чому ж… Вона неймовірна жінка, але вона дивно вчинила.

  — Як саме? — Вона робила вигляд, що не знає, як вчинила. Це мене веселило.

  — Втекла.

  — Флірт не вдався, чи що?

  — Чому ж, вона викрикувала моє ім’я на при кінці «флірту», але у неї свої упередження – нажаль, тому вона і втекла. — Знизавши плечима, я дивився в її очі, сповнені образи.

  Богине, я впізнав би тебе серед мільйонів жінок, як ти цього не розумієш?!

  — Навіщо мені знати, хто і коли викрикує ваше ім’я?.. — Її груди здіймались, а дихання ставало ще більш переривчастим.

  — Люба,… я не сказав хто вона… Нажаль, я і сам не знаю.

  — Ого! І часто ви займаєтесь «фліртом», не знаючи з ким? І як таке взагалі можливо? — Фрейя стала такою ж впевненою, як і вчора. І це мене запалювало ще більше. Суміш обурення, впевненості та бажання. В її очах було те саме бажання, що і вчора.

  — Це вперше. І на ній була маска…

  — Ого, фетиш…

  — Напевно вже буде. Коли я зустріну її знову, неодмінно попрошу знову одягнути маску і опинитись на «Олімпі».

 


«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»- 20% 

AD_4nXcFVVbaC1NQcVUNSPoTdhV2fJJIe6qLpTjDoophPi9Zhs-s8Kk_dMFl5-k8K0OjcgLw36gOXxwiF2SIPpm9IdQmxLaFLsvb0VfiM4MUaH_K8vROUCmh7scys9iHp5zWEDgOKY9obA?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg

Уривок:

— Містер Скай… Я…

— Янг. Для тебе Ріє, я Янг.

Я очманіла. Як це?

— Хіба так можна?

— Здається, коли тобі сам бос говорить, як його називати, а тим паче це моє ім’я – то так,- можна. — Його голос, усмішка та цей магнетичний погляд – мене змушували червоніти.

Що мені на це сказати? Як поводитись? Це - явно флірт з великої літери. Я до такого точно не була готова, але однозначно не проти. Але? Чи можу я дозволити собі це? Я проїхалась з босом на ліфті, вже втріскалась в нього, ми переходимо на ти. Якось все швидко. Я думала, що такі, як він не задивляються на таких, як я. У мене була ціла теорія про це, - а він її вщент розтоптав. Звичайно, я рада цьому, але він мій бос. Я сюди прийшла за досвідом, за тим, щоб в майбутньому злітати по кар’єрним сходинкам, а зараз… ми явно не про роботу говоримо. Ми фліртуємо. Янг залицяється і дивиться на моє декольте – це точно професійною етикою не назвеш. Але, я знову таки не проти.

— Містер Скай… — Все-так продовжила я, але він мене перебив.

— Якщо ти не будеш слухати свого боса – то як хочеш чогось навчитись? — Його брова злетіла до гори, і він дивлячись в мої очі, ковтнув. Цікаво, про що він зараз думає та чи є це питання не завуальованим? Здається, він про щось інше говорить.

— Зрозуміла. Перепрошую, Янг. — Я відчувала жар в кожній клітинці тіла. Як ми будемо працювати, як я буду поводитись професійно, якщо я стояти біля нього не можу щоб не червоніти.

— Гарний початок, Ріє. Хапаєш все на льоту – це мені подобається. — Янг вказав на коридор і промовив. — Прошу, Ріє.

Він що на мій задок збирається п’ялитись?

Я усміхнулась і пройшла повз нього, цокаючи своїми підборами по блискучий поверхні. Мій характер - просто капець, я завжди маю піддатись імпульсу і зробити те, що хочу, і от мені приспічило спростувати чи підтвердити припущення. Дивиться на мій задок бос чи ні?

  Обернувшись, я не втрималась і усміхнулась. Його очі були спрямовані на мою попку, і він потирав великим пальцем під губою. Красномовно містере Скай… Красномовно. Я ще більше вишкірилась, коли він раптом підняв свої очі, і ми зустрілись поглядами. Почервонівши, я облизала губи і повернула голову, дивлячись прямо.

— Куди далі? — Тихо запитала я.

— Я можу тебе поводити колами, щоб ще разок спіймати твій задоволений погляд.

— Хіба тільки я була задоволена? — Тихо мовила я.

Трясця! Що я собі дозволяю? А що він собі дозволяє?

— Нічого собі. — Я чула, як він усміхається.

  Розвернувшись, я зіштовхнулась з ним, торкаючись об його груди долонями.

— Ох! Вибачте… Вибач. Я не мала права взагалі щось подібне говорити… Я… не знаю навіщо це ляпнула… — Я хотіла забрати руки, але він їх схопив в свої жмені, і поклавши їх назад, обійняв мене за талію. Ми стоїмо посеред коридору. Добре, що хоч нікого немає. Моя голова йде обертом. Я не розумію, як це все сталося? Як ми так швидко до такого дійшли? І взагалі, як ми дійшли до такого?

— Віриш в кохання з першого погляду?

— З цієї миті – так. — Я чула під своїми пальцями, як швидко б’ється його серце, а гаряче дихання обпікає моє обличчя, і я не втрималась щоб не зітхнути.

  Його губи на моїх і це нереальне відчуття. Такі ніжні і водночас наполегливі.”

Підписуйтесь на мої сторінки. Скрізь різні новини та уривки: 

СТОРІНКА БУКНЕТ 

ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Авогадро
07.01.2025, 22:49:37

♥︎♡❤❣️❣❤️❣❣️❤♡♥︎

Показати 2 відповіді
Тетяна Авогадро
09.01.2025, 01:16:18

Анна Харламова, ; )

avatar
Kate Mag
08.01.2025, 08:32:41

Це дуже смачні книги! Щиро рекомендую до прочитання історії братів Скай❤️❤️❤️

Показати 3 відповіді
Анна Харламова
08.01.2025, 16:41:00

Kate Mag, ❤️❤️❤️

avatar
Tina Kuherenko
07.01.2025, 22:25:58

Неймовірні боги з Олімпу! Дякую за чудові емоції від книг.

Анна Харламова
08.01.2025, 13:11:03

Tina Kuherenko, Дякую, моя люба Натхненнице!!!

avatar
Ксения Ксения
07.01.2025, 18:04:16

Шо будемо тортики готувати))))?

Анна Харламова
08.01.2025, 13:10:56

Ксения Ксения, Агггггггаааааа)))) точно!!!!))))

Інші блоги
Привітання, нові арти
З Різдвом Христовим, любі читачі, колеги й гості блогу! Прийміть найтепліші вітання у це найсвітліше свято у році і нехай нещастя обходять ваші домівки стороною. Миру нам усім й більше добра, нехай все задумане вдається,
Перший поцілунок до втрати свідомості
“Для Доджина це було вперше. Він уперше цілувався. І був змушений віддати контроль. Не партнерство, а пасивність. І солодка томлива туга за чужим тілом, коли його відпустили. Він пропав і втратився. Його зір розфокусувався,
А ось і тато
Ліара відкрила правду про своє походження. Але одна справа — генетичні спогади, і зовсім інша — легенди, перед якими не лише схиляються, а й здригаються від страху... (Морок) “— Існувала лише одна людина, чиє
Новинка (щось на кшалт спроби самопіару)))
Від сьогодні починаю викладку нового роману в жанрі міського фентезі, який стане першою книгою задуманого циклу, під робочою назвою "Інакші. Міські хроники". Ця розповідь буде цікава тим, хто полюбляє жанр сучасного
Вітаю з Різдвом!
Милі читачки та читачі! Христос Народився! Славімо Його! Різдво – це час великої надії, коли світло перемагає темряву, а наші серця наповнюються вірою в диво. Нехай воно принесе у ваші родини здоров'я та злагоду,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше