Історія про історію 

СЕСТРА-ХОДЖАТКА ТА ЗНАЙДА-ДРАКОН

Флешмоб Дмитра Євтушенка.

Ідея написати  драконячий роман спіткала мене несподівано, посеред роботи над іншою книгою. Зі мною подібне інколи трапляється, і коли стається, я, щоб нічого не забути,  відкриваю новий файл і починаю записувати те, що прийшло в голову. Зазвичай,  задумка обмежується  кількома сторінками, а тут я просто не змогла зупинитися.  Слова, наче самі, лягали на екран.

Заздалегідь я нічого не вигадувала, не складала жодного плану. Керувалась єдиним бажанням - щоб було ні на що не схоже, бо однотипні романи про драконів  мені до того часу вже набридли.  Законів жанру, звичайно ж, дотримувалася, а от розповсюджених штампів намагалася уникати. І найперше, що я відкинула, це середньовіччя, з яким найчастіше ототожнюються дракони. Мій драконячий світ цілком сучасний, з розвиненими технологіями. Завдяки присутності магії він навіть дещо випереджає нашу з вами реальність. Наголос я зробила на соціально-магічні заморочки, які почали заважати  розвитку того світу, і яких необхідно було позбутися. 

До кульмінації у мене дійшло швидко. Надто швидко, як на мою думку, навіть попри те, що я завжди виступаю за лаконізм. Герої порозумілися і знайшли своє щастя, однак мене це не задовільнило. Далеко не всі підняті питання було висвітлено. Отже я вирішила подовжити розв’язку і збагатити її ще одним кульмінаційним моментом. 

Тут мені довелося зупинитися. Я просто не знала, про що писати далі. Подібне зі мною теж трапляється, особливо, якщо книга не має від початку чіткого плану. Я відклала “Ходжатку” і знову взялася за попередній, незавершений, роман. Це була “Принцеса із пробірки”, якщо комусь цікаво. 

Повернулася я в драконячий світ після того як писання застопорилося вже на “Принцесі” (там я не знала як зобразити війну, бо не було ще в мене тоді подібного досвіду). А з драконами, після перерви, все знову пішло гладко, книга була швидко закінчена і жодного дискомфорту у мене більше не викликала. Натомість виникло бажання продовжувати писати про той самий світ, про його традиції і магічні ритуали, що керують суспільством. Отак і започаткувався цикл про драконяче кохання, черговий роман з якого готується зараз до публікації.

Ілюстрації до “Сестри-ходжатки та знайди-дракона” створювалися за допомогою ШІ. У мене є ОКРЕМИЙ БЛОГ ВІД 02.08.24, де розповідається про це. Тут хочу додати лише те, що більш-менш адекватне зображення Сандера Мелларда я все ж таки отримала, погодившись на співавторство зі штучним  інтелектом. Так-так, не дивуйтеся. По моїй задумці всі дракони в книзі мали бути ретельно поголеними, ШІ вважав інакше. Я здалася )))

От вам сердитий Сандер, як його бачить ШІ:

Звичайно, ця книга дивує читача, про що свідчать численні  коментарі, однак вона ж їм і подобається найбільше за всі інші романи, представлені на сторінці. 

Дякую всім, хто, прочитавши книгу, поставив їй лайк, а також зберіг у себе в бібліотеці. Хто ж не встиг прочитати, може це надолужити:

СЕСТРА-ХОДЖАТКА ТА ЗНАЙДА-ДРАКОН читати ТУТ