Вибухові пристрасті у новому романі!

Вітаю, мої  любі! ❤️

Як пройшли ваші свята? Вже всі повернулися у стрій? Чи чекаємо ще на Водохрещу? ;-)

 Ви вже бачили, які в нашій новій історії вирують пристрасті?!

 Здається, у когось тригери спрацювали аж надто добре))) Чи дасть тепер Аріана тому раду?..

Що сталося сьогодні? ;-):

— Але це місце… цей будинок… Воно для будь-якої дівчини не здається безпечним, Аріано, — провадить Назар, обхопивши тепер мій запʼясток своєї великою, гарячою долонею. І таке відчуття, що я прямо відчуваю його пронизливий погляд своїми щоками.

 Як і ще дещо… пекучий жар, що розтікається кровʼю від місця, де наші тіла майже торкаються. Гей!.. Мені це не потрібно!

— Що ж… — я нарешті дістала ключ. — Дякую. Але в мене є грати на вікнах, і непогані двері. Тож… гадаю, ще якось протягну. Та й не траплялося нічого досі, — відкриваю замок за собою чи не навпомацки.

 Бо він просто не дозволяє мені відвернутися.

 Ба більше! Гаряча долоня чоловіка падає мені на щоку. Я чую, як він скрипить зубами і… без будь-якого попередження Назар різко нахиляється та притискається до моїх губ жарким та міцним цілунком!..

 Сильним, потужним та… збіса нищівним!

 Як таврував! А я… і не подумала висмикнутися.

 І погане тут те, що геть не через доцільність його уваги при моєму завданні. В ці кілька секунд я раптом гостро усвідомлюю — він мені подобається!

 Мати Василева!.. Врятуй…

А до чого це завтра призведе? ;-)

“Хочу… але чого?! Хапаю повітря губами…

 І Назару цього вистачає, аби прорватися язиком мені поміж губ! Нахабно, сильно, жадливо, немов намагається і цей ковток повітря вкрасти. Замінити власним диханням!

 У мене підломлюються коліна. Але він тримає. І знову нападає на мої губи. Так яро, що я не можу втримати легкий чи то стогін, чи то зойк. Вчіплююся однією рукою в його піджак… Відштовхнути хочу. Правда.

 Навіть скидаю другу руку, з ключами, аби спробувати заліпити йому ляпаса… Бо маю ж, трясця! 

 Але… Назар вмить перехоплює цю долоню та мʼяко затискає мої пальці своїми. Завмирає, обпікаючи мої губи своїм диханням. Я ж тупо задихаюся.

 Назар трохи підіймає голову та, дивлячись мені в очі, підносить наші долоні до своїх губ і… притискається ротом до моїх кісточок! У його очах щось палає, але я не певна зараз у власному зорі.”

 Запрошу вас до читання, якщо ви ще не почали.❤️❤️❤️

 ЧИТАЄМО РАЗОМ ДАЛІ!

 ❤️❤️❤️

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно: там є веселі відео про вайб моїх романів!

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток