Скрапбукінг

Доброго всім дня. Підтримуючи ідею колеги по цеху володарів пера та паперу, блискучого скотчу та стікербуку, роблю скрап-втілення історії, яка ще поки в чернетках. Буде час - напишу. Але скрапбукінг - захоплива штука. Тож показую візуалізацію-скрапплакат, вона ж стимуляція написання. Просто кріопланета і просто з неба упав Щось. 
Заодно вам трохи робочого місця письменника-скрапбукера. Спеціально замовила столика з бортиками, щоб не падали дрібні речі. Схожий на пеленальний. Онуків немає, то планую завести кота, ото йому повезе. Жартую) Всім тихого дня.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Яка краса❤️❤️❤️

Що таке скрапбукінг?)

Показати 3 відповіді

Марко Кейк, То не для мене))) У мене колись був зошит із наліпками))

О я теж захоплювалась скрапбукінгом, років 10 тому, коли донька була маленькою, робила її дитячий фотоальбом. Це заняття дуже заспокоює і відволікає ( тільки тоді, коли ручку ростуть з правильного місця) У мене не було тоді такого столика, як у вас )) У вас дуже добрий результат вийшов ! так охайно і всього в міру. Супер ❤️

Марко Кейк
04.01.2025, 14:40:50

Світлана Романюк, дякую) хотілося відгуку від того, хто в темі) дуже потішили

Інші блоги
ДосьЄ №02: СергІй
«Він хотів контролювати своє життя.» Сергій — із тих людей, які не люблять залишати життя напризволяще. Він звик діяти. Вирішувати. Тримати слово. Тримати ситуацію. І, головне, — тримати себе в руках. «На
Це сталося: новий розділ "Дракайни" готовий!
Іронічно, що розділ має назву "Повернення" - і це водночас моє власне повернення до редагування "Дракайни" )) Бо за останній місяць цей розділ дав мені прикурити, чесне слово. Багато всього трапилося, і
Вересень у цифрах, новинка і трошки планів
Ну що, вересень закінчився, я полізла дивитися статистику й традиційно зависла там довше, ніж планувала)) Тому сьогодні без довгих підсумків у стилі «ось усе, що сталося зі мною за місяць». Краще про хороше: що ви читали
Коли історія тупцює на місці
Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому
Тіні зливаються,
закручуються у воронку, що стрімко наливається пітьмою, серце стискається і падає вниз, вниз, все глибше… аж до поля бою, що виринає перед очима. Битва закінчилась, і солдати блукають між трупами, добиваючи ще живих. Стогони,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше