Другу частину трилогії закінчено!

Добридень, друзі!
Одразу ж хочу ще раз привітати всіх з Новим роком і побажати вам (у подвійному обсязі:)) всього, що ви самі хотіли б собі побажати, а ще - того, чого прагнемо ми всі - миру!

Хочу повідомити, що я виконав обіцянку, дану самому собі:), і закінчив-таки другу книгу трилогії до кінця року! Тож події книги "Промені надії" добігли кінця, і цей кінець навіть можна вважати щасливим:). Попереду ще післямова від автора і обов'язкова наукова довідка, але основний вміст книги готовий.

Читаємо, коментуємо, підписуємось на оновлення, додаємо до бібліотеки:)

Далі буде! Попереду - третя і остання книга, яка  багато кому нагадає події недалекого минулого, змусить задуматись, а ще - спробує поставити врешті-решт крапку у вічному протистоянні Світла і Темряви. Але чи можливо це? І чи це взагалі потрібно? Що є більшою загрозою - Темрява як сутність, чи темрява, як частина людської природи?

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
До релізу 2 дні ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Я з народження знав, що маю Світлий дар, але лише завдяки Ліві та Азару зміг по-справжньому його відкрити. Я кохаю Ліву й хочу бути з нею, та, здається, моє серце вирішило
Під Зливою — Новинка
Іноді минуле не повертається. Воно просто чекало на правильний момент. Разом із шаленою зливою до мене повернулися спогади мого дитинства. Ті, які я роками ховала під шарами часу, переконуючи себе, що більше нічого не
« Під Зливою » — Новинка вже доступна!!!
А що, як людина з твого минулого одного дня повернеться в твоє життя, коли ти вже навчилася жити без неї? Міра думала, що її минуле давно залишилося позаду. До тієї самої зустрічі. До одного погляду, в якому вона впізнала
Під Зливою. Історія від якої неможливо відірватись
У чотирнадцять років він перевернув мій світ одним поглядом своїх дивовижних різнокольорових очей.
Волосся у ширінці ( не зручна ситуація)
— Марат?! Я впізнав голос батька одразу. Чорт. Соломія теж почула. Вона завмерла буквально на секунду, а потім різко спробувала підвестися з колін. — Солю, зачекай… — Там люди! Вона смикнулася ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше