Я в свої 40

Я у свої сорок, встиг написати та розмістити тут два романи з серії СКІФИ - "Діти Степу" та "Ольвія. Двічі не помирати."

З іншої серії - передпокій написав одну повість - "Доки смерть не розлучить нас... Назавжди?" і збірку оповідань.

Сорок - мало це чи багато, як сказати... Але я щиро вдячний кожному з цих сорока своїх читачів, і запевняю, що якби вас було тільки двоє (чи навіть один), я б все одно писав старанно, адже я щиро вдячний кожному.

ПС. Зараз працюю над другою частиною Ольвії. Це буде цікава та пізнавальна тревел-сторі Україною скіфської доби.

Приєднуйтесь!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мавка Маренська
07.02.2025, 09:12:42

Доброго дня Степане! Зачепив мене ваш блог. Мені 41, і я тільки на початку свого творчого шляху. Дуже рада, що зустріла однодумця.
Творчого вам натхнення! Дякую за можливість дізнатися більше про історію моєї країни.

Степан Дідик
07.02.2025, 20:03:24

Мавка Маренська, Дуже вдячний за такі приємні слова

avatar
Любава Олійник
30.12.2024, 15:09:49

Вітаю!
Побачила серед блогів цікавий допис - і вуаля. Я з Вами. Мені близька (аж надто) тема історії. З радістю почитаю на дозвіллі про "щасливий" поліс.

У мене теж кількість підписників лише 47, але я ще на початку творчого шляху

Вітаю Вас із досягненнями! Прочитала Ваш пост і замислилась. З чотирнадцяти років все планувала, і в мене був чіткий план розвитку саме до сорока років. І до двадцяти мені майже вдавалось йти по наміченому графіку. Але, мама весь час попереджала так не поспішати жити. Але, коли розпочалась повномасштабка, всі плани пішли стороною... Зараз я продовжую писати, і стала малювати, однак, вже не уявляю, що буде в мої сорок... Через це, вважаю, що важливий кожен досвід в будь-який вік. Бажаю Вам творчого та всілякого успіху. Знаю одне - не треба зупинятись!

Показати 2 відповіді

Степан Дідик, Дякую!!!)))

Інші блоги
Ранкове
Іноді я здаюся собі рибалкою, що стоїть із сіткою на березі швидкоплиної ріки. Вона повна життя - я бачу, як виграває риба посеред течії, як темні тіні ковзають під поверхнею води. Я знову і знову закидую нерет у воду, намагаючись
Дракон повернувся!
У момент одного з таких прояснень я раптом чую задоволене мурчання свого дракона. Якби мав сили, я, напевно, пустився б у танок! Але можу лише усміхнутися та подумки привітатися зі своїм звіром. «Де пропадав?» —
♥️час пограти з вогнем та перемогти♥️
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Я прийшла до вас зі спойлером до завтрішнього розділу книги «Спопелити світ». Напруга між Віто та Софією вже набирає обертів... Софія стала більш упевненою
Загублена серед зірок
Хтось уже помітив, що розділи почали з’являтися частіше? Обсяг книги виявився трохи більшим, ніж я планувала і це, радше, плюс. Історія розгортається ширше, ніж задумувалося спочатку, тож у неї з’явилося більше
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
– Але ж ніхто ще з відьом чи магів не зміг досі підкорити темну енергію. Її навіть важко якось зробити відчутною. Мало хто її відчуває і бачить навіть істинним взором. Та навіть, тим не багатьом, що вдавалося якось взаємодіяти
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше