Додано
29.12.24 11:19:54
Я в свої 40
Я у свої сорок, встиг написати та розмістити тут два романи з серії СКІФИ - "Діти Степу" та "Ольвія. Двічі не помирати."
З іншої серії - передпокій написав одну повість - "Доки смерть не розлучить нас... Назавжди?" і збірку оповідань.
Сорок - мало це чи багато, як сказати... Але я щиро вдячний кожному з цих сорока своїх читачів, і запевняю, що якби вас було тільки двоє (чи навіть один), я б все одно писав старанно, адже я щиро вдячний кожному.
ПС. Зараз працюю над другою частиною Ольвії. Це буде цікава та пізнавальна тревел-сторі Україною скіфської доби.
Степан Дідик
103
відслідковують
Інші блоги
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Сьогодні трішки поекспериментувала — озвучила невеликий фрагмент своєї книги! Часто помічаю, як інші автори діляться подібним форматом: хтось начитує текст самостійно, хтось звертається до професійних дикторів.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня Степане! Зачепив мене ваш блог. Мені 41, і я тільки на початку свого творчого шляху. Дуже рада, що зустріла однодумця.
Творчого вам натхнення! Дякую за можливість дізнатися більше про історію моєї країни.
Мавка Маренська, Дуже вдячний за такі приємні слова
Вітаю!
Побачила серед блогів цікавий допис - і вуаля. Я з Вами. Мені близька (аж надто) тема історії. З радістю почитаю на дозвіллі про "щасливий" поліс.
У мене теж кількість підписників лише 47, але я ще на початку творчого шляху
Вітаю Вас із досягненнями! Прочитала Ваш пост і замислилась. З чотирнадцяти років все планувала, і в мене був чіткий план розвитку саме до сорока років. І до двадцяти мені майже вдавалось йти по наміченому графіку. Але, мама весь час попереджала так не поспішати жити. Але, коли розпочалась повномасштабка, всі плани пішли стороною... Зараз я продовжую писати, і стала малювати, однак, вже не уявляю, що буде в мої сорок... Через це, вважаю, що важливий кожен досвід в будь-який вік. Бажаю Вам творчого та всілякого успіху. Знаю одне - не треба зупинятись!
Степан Дідик, Дякую!!!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати