Дорога до таємниць: Андрій, Бася та Карпати

Привіт, мої любі читачі! ❤️

Сьогодні я принесла вам неймовірно свіжу, пахучу від хвої та трішки загадкову 7 главу «Кіт, який став моїм». Наші хлопці нарешті наважилися на великий крок — вони вирушили в Карпати, туди, звідки все почалося для Бастіана.

Ця подорож — не просто зміна локації з галасливого Івано-Франківська на тихі гори. Це спроба відшукати відповіді, повернути пам'ять і зрозуміти, як зняти це прокляття.

Що на вас чекає у новій главі:

- Карпатський колорит та перші зачіпки: Андрій та Бася (який навіть у котячій формі подорожує з суто королівським виразом мордочки) прибувають у затишне село Верхній Ясенів. І перша ж зустріч із місцевою господинею, пані Оленою, приносить несподівані новини. Що це за таємничий рід фон Клаудів і яка трагедія сталася у маєтку в далекому тисяча дев'ятсот двадцять четвертому році?

- Ніжність під шуми лісу: Моменти, коли Бастіан повертає свою людську подобу, стають усе більш емоційними. Гори лікують, але й пробуджують давні спогади. Поміж вікових смерек та м'якої трави хлопці стають ще ближчими один до одного. Андрієве обітне «Ти більше не один» — це саме те, чого Бася так потребував усі ці самотні роки.

- Магія, яка не відпускає: Трансформації стають непередбачуваними, і втримати людську подобу Бастіану все важче... Але попри все, Андрій залишається поруч.

Глава вийшла дуже чуттєвою, теплою, з легким присмаком гірського туману та нічних таємниць. Хлопці вже на правильному шляху, але гори вміють мовчки зберігати свої секрети...

Затишного вам читання! Діліться своїми враженнями та здогадками в коментарях.

Доречі до першого арту я генерувала відео в геміні, і воно так кріпово його зробило, що я ржала до сліз, тут чи в гіфці не знаю чи буде видно, але це весело. 

А ще від сьогоднішньої глави мені захотілося мати кота та поїхати з ним в Карпати хіхі =)

Кіт, який став моїм

Ваша Ulyana Summers