Привіт вам. Ялинку вже поставили? Сьогодні нарешті дісталися руки до своєї. А поки...заходьте на нічну проду до книги "Совість для диявола")
 

— А ти не вдавишся? — скептично перевів він на мене погляд.

— М'яском? — глянула на цього дурня. — Ти бачив, яка зараз ціна на філейку та яйця? Та я навіть якщо помиратиму від зупинки серця зараз, то спочатку доїм його. Чисто із вродженого відчуття жаби. Я не для того стільки працюю, щоб переводити дарма стратегічний дорогоцінний продукт! Навіть не мрій! Читай давай...

— Не відьма, а гном якийсь... — буркнув собі під ніс Даймонд та набрав повітря у груди, щоб почати читати. — "Клали клієнту плитку у ванній кімнаті. Як на зло закрипів підшипник, а помастити нема чим. Випадково знайшли в тумбочці даний продукт. Після того, як змастили, болгарка благополучно працює вже півтора місяці. Обов'язково замовлю собі в чемоданчик, перемащу всі інструменти! Дякую за якісний товар!".

— Чим це він її додумався змастити...? — на хвилиночку зависла від почутого. — Ми ж не продаємо мастильне масло...

Сильна рука Даймонда повільно розвереула до мене екран, поки він сам відвернув обличчя в інший бік. Я відкусила шматочок своєї вечері і стала шукати відповідний відгук. "Та-а-ак. Що це за чудо таке...?" — майнуло в голові. Погляд зачепився за назву товару і я залилася сміхом, шкодуючи, що все ж таки не дожувала. Я думала майстр кремом якимось помастив той підшипник, а він...

Якщо цікаво, чим, ідіть читайте))) А якщо вже прочитали, запрошую вас до зимових книг  "Кексик для Санти" та "Есміна. Некромантка для слідчого".